ТЕОРЕТИЧНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ СУТНОСТІ І СТРУКТУРИ НАВИЧОК МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ФАХІВЦЯ
Анотація
У статті здійснено теоретичне узагальнення сутності і структури навичок міжкультурної комунікації фахівця. Актуальність дослідження зумовлена тим, що професійна взаємодія дедалі частіше відбувається в умовах культурної, мовної, соціальної та цифрової різноманітності. Міграційні процеси, академічна мобільність, міжнародні освітні програми, дистанційна співпраця, мультикультурні робочі середовища й цифрові платформи змінюють вимоги до фахівця. У таких умовах недостатньо володіти лише фаховими знаннями або іноземною мовою на функціональному рівні. Потрібна здатність розуміти культурно зумовлені відмінності у комунікативних нормах, професійній поведінці та способах взаємодії. Мета статті полягає в теоретичному узагальненні сутності й структури навичок міжкультурної комунікації фахівця та виокремленні їхнього змістового переліку на основі аналізу сучасних наукових джерел. Для досягнення мети використано методи аналізу, порівняння, узагальнення й категоризації. Емпіричне дослідження не проводилося; стаття має теоретико-узагальнювальний характер. У роботі уточнено, що навички міжкультурної комунікації є практичним складником міжкультурної компетентності, але не тотожні їй. Вони виявляються у конкретних діях фахівця під час професійного спілкування: слуханні, уточненні, інтерпретації повідомлень, адаптації мовлення, емоційній саморегуляції, подоланні непорозумінь і підтриманні діалогу. Обґрунтовано, що ці навички не можна зводити до знання культурних традицій або загальної доброзичливості до представників інших культур. Запропоновано структуру навичок міжкультурної комунікації, що охоплює п’ять взаємопов’язаних груп: когнітивно-рефлексивні, емоційно-регулятивні, мовленнєво-поведінкові, інтеракційні та цифрові. Результати можуть бути використані для розроблення освітніх компонентів, тренінгів, критеріїв оцінювання та діагностичних інструментів.
Посилання
Berlian, Z., & Huda, M. (2022). Reflecting culturally responsive and communicative teaching (CRCT) through partnership commitment. Education Sciences. 12(5). Article 295. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci12050295
Hackett, S., Janssen, J., Beach, P., Perreault, M., Beelen, J., & van Tartwijk, J. (2023). The effectiveness of Collaborative Online International Learning (COIL) on intercultural competence development in higher education. International Journal of Educational Technology in Higher Education. 20. Article 5. DOI: https://doi.org/10.1186/s41239-022-00373-3
Hrona, N., Khomych, T., Semenog, O., Kharchenko, I., Yurchenko, A., & Semenikhina, O. (2024). Tools for the development of emotional intelligence: Cognitive native language teaching. International Journal of Instruction. 17(2). Pp. 599–616. DOI: https://doi.org/10.29333/iji.2024.17233a
Ilie, O.-A. (2019). The intercultural competence: Developing effective intercultural communication skills. International Conference Knowledge-Based Organization. 25(2). Pp. 264–268. DOI: https://doi.org/10.2478/kbo-2019-0092
Jones, G. B., Chirino Chace, B., & Wright, J. M. (2020). Cultural diversity drives innovation: Empowering teams for success. International Journal of Innovation Science. 12(3). Pp. 323–343. DOI: https://doi.org/10.1108/IJIS-04-2020-0042
Kharchenko, I. I., & Semenikhina, O. V. (2024). Culture of professional communication and emotional intelligence: Identifying connections. In Modern educational strategies under the influence of the development of the information society and European integration (pp. 526–576). Baltija Publishing. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-405-4-27
Khukhlaev, O. E., Gritsenko, V. V., Pavlova, O. S., Tkachenko, N. V., Usubian, S. A., & Shorokhova, V. A. (2020). Comprehensive model of intercultural competence: Theoretical substantiation. RUDN Journal of Psychology and Pedagogics. 17(1). Pp. 13–28. DOI: https://doi.org/10.22363/2313-1683-2020-17-1-13-28
Majda, A., Zalewska-Puchała, J., Bodys-Cupak, I., Kurowska, A., & Barzykowski, K. (2021). Evaluating the effectiveness of cultural education training: Cultural competence and cultural intelligence development among nursing students. International Journal of Environmental Research and Public Health. 18(8). Article 4002. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18084002
Papadopoulou, K., Palaiologou, N., & Karanikola, Z. (2022). Insights into teachers’ intercultural and global competence within multicultural educational settings. Education Sciences. 12(8). Article 502. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci12080502
Schouten, B. C., Manthey, L., & Scarvaglieri, C. (2023). Teaching intercultural communication skills in healthcare to improve care for culturally and linguistically diverse patients. Patient Education and Counseling. 115. Article 107890. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pec.2023.107890
Semenog, O., Hrona, N., Khomych, T., Rozumenko, A., Yurchenko, A., & Semenikhina, O. (2024). Development of emotional intelligence in the system “Teacher–Student–Language Training” based on a communicative approach. Interdisciplinary Studies of Complex Systems. 25. Pp. 90–110. DOI: https://doi.org/10.31392/iscs.2024.25.090
Semenog, O., Hrona, N., Khomych, T., Stasiuk, T., Yurchenko, A., & Semenikhina, O. (2024). Communicative tasks as a means of developing the emotional intelligence of students. International Journal of Modern Education and Computer Science. 16(4). Pp. 46–57. DOI: https://doi.org/10.5815/ijmecs.2024.04.04
Zheng, Y., & Qiu, Y. (2024). Epistemic (in)justice in English medium instruction: Transnational teachers’ and students’ negotiation of knowledge participation through translanguaging. Language and Education. 38(4). Pp. 553–570. DOI: https://doi.org/10.1080/09500782.2023.2248968
