РОЗВИТОК УМІНЬ НАВЧАЛЬНОЇ САМООРГАНІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ЯК СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ

  • Ірина Княжева Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» https://orcid.org/0000-0001-8395-6902
Ключові слова: самореалізація, навчальна самореалізація студентів, уміння навчальної самореалізації, дидактичні аспекти, здобувачі освіти, заклади вищої освіти, освітнє середовище, активні та інтерактивні методи навчання, професійна компетентність, майбутні педагоги

Анотація

У сучасних умовах трансформації вищої педагогічної освіти особливої актуальності набуває проблема розвитку умінь навчальної самоорганізації майбутніх педагогів як важливої передумови їхньої професійної успішності. Зростання вимог до автономності, відповідальності та здатності до безперервного саморозвитку зумовлює необхідність цілеспрямованого формування у здобувачів вищої освіти умінь раціонально організовувати власну навчальну діяльність. У статті здійснено теоретичне обґрунтування дидактичних аспектів розвитку умінь навчальної самоорганізації майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки в закладах вищої освіти. Зясовано, що навчальна самоорганізація є інтегративною якістю особистості, що забезпечує ефективність освітньої діяльності та виступає важливою складовою професійної компетентності майбутнього вчителя. Визначено та схарактеризовано основні дидактичні аспекти розвитку означених умінь, зокрема: змістовий аспект, що передбачає наповнення освітнього процесу знаннями про ефективні стратегії навчання, організацію часу, рефлексивні практики та засоби самоконтролю; процесуально-методичний аспект, повязаний із застосуванням активних і інтерактивних методів навчання (проєктування, аналіз педагогічних ситуацій, портфоліо, рефлексивні практики); організаційний аспект, що полягає у створенні гнучкого освітнього середовища з можливостями вибору, самостійного планування та побудови індивідуальної освітньої траєкторії; рефлексивно-оцінювальний аспект, спрямований на розвиток здатності до самоаналізу, адекватного самооцінювання та вдосконалення власної навчальної діяльності. Обґрунтовано, що ефективність цього процесу забезпечується впровадженням активних та інтерактивних методів навчання, створенням варіативного освітнього середовища, а також системною організацією рефлексивної діяльності здобувачів освіти.

Посилання

Волошина Т. В. Використання гібрідного хмароорієнтованого навучального середовища для формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців з інформаційних технологій: дис. … канд. пед. наук: 13.00.10. Нац. ун-т біоресурсів та природо-користування. Київ, 2018. 293 с.
Головаш І., Кобяков С. Дидактичні аспекти самоорганізації та формування мовної особистості студентів. Вісник Черкаського національного універ-ситету імені Богдана Хмельницького. Серія «Педагогічні науки». 2024. № 1. С. 121–126. DOI: https://doi.org/10.31651/2524-2660-2024-1-121-126
Довмантович Н. Г. Проектна діяльність як засіб формування самоосвітньої компетентності. Науковий віс-ник Ужгородського національного університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2017. Вип. 1. С. 92–95.
Княжева І. А. Використання методу проектів у підготовці магістрів педагогічної освіти. Наша школа. 2007. № 1. С. 8–10.
Mainzer K. Complexity and self-organization. The emergence of a new science and culture at the turn of the century. Synergetic paradigm. Variety of searches and approaches. 2000. Р. 48–61.
Опубліковано
2026-01-16
Як цитувати
Княжева, І. (2026). РОЗВИТОК УМІНЬ НАВЧАЛЬНОЇ САМООРГАНІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ЯК СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (222), 566-570. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2026-1-222-566-570