ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ МАЙБУТНІМИ ПЕДАГОГАМИ ІНКЛЮЗИВНОГО ЦИФРОВОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
Анотація
В статті на основі аналізу наукових теоретико-практичних джерел та власного практичного досвіду проаналізувати та обґрунтувати методологічні особливості організації майбутніми педагогами інклюзивного цифрового освітнього середовища в умовах євроінтеграційних процесів.
У контексті європейських цінностей інклюзивна освіта вимагає значної переорієнтації свідомості суспільства і, насамперед, педагогічних працівників, а також здійснення педагогами своєї професійної діяльності з урахуванням принципів толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, неупередженості та недопущення дискримінації.
В основі запропонованої методології підготовки майбутніх педагогів лежить концепція цифрової інклюзії, що реалізується через впровадження різних шляхів опрацювання освітнього контенту з урахуванням студентоцентроваго, інклюзивного, технологічного та інших підходів актуальних в межах норм та практик ЄС в сфері інклюзії та цифровізації освіти. Передбачається навчання педагогів способам динамічної трансформації чотирьох базових видів навчальної діяльності (напр. за аналогією з вивченням мови: письмо, мовлення, читання, аудіювання). Для реалізації принципів універсального дизайну навчання сучасні майбутні педагоги мають у розпорядженні доступні цифрові інструменти та штучного інтелекту для створення гнучкого освітнього середовища, де освітній контент підлаштовується під потреби учня, а не навпаки.
Зроблено висновок, що оскільки одним із пріоритетних напрямів розвитку сучасної освіти в Україні є забезпечення рівних прав та можливостей в освітній сфері для всіх без будь-якої дискримінації, вагомого значення набуває створення інклюзивного, безпечного, сприятливого для розвитку освітнього середовища, яке сприяє формуванню життєвих компетентностей, розвитку здібностей та обдарувань кожного незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, місця проживання, мови спілкування, соціального і майнового стану тощо. Таким чином, підвищення якості підготовки майбутніх педагогів до реалізації інклюзії в умовах цифрових трансформацій, застосовуючи комплексний підхід, що забезпечує адаптацію досвіду ЄС щодо цифрової інклюзії, відповідність рамці цифрових компетентностей ЄС DigCompEdu, відповідність вимогам національних професійних стандартів сприяє якості освіти, підсилює можливості освітнього середовища для успішної інтеграції в європейський освітній простір.
Посилання
Council of Europe. Common European Framework of Reference for Languages. URL : https://www.coe.int/en/web/common-european-framework-reference-languages
European Higher Education Area. European Higher Education Area and Bologna Process. URL : https://www.ehea.info
Nychkalo N., Lukianova L., & Khomych L. Підго-товка вчителя: домінанта розвитку сучасної національної освіти. Естетика і етика педагогічної дії. 2021. № 24. С. 9–28. DOI : https://doi.org/10.33989/2226-4051.2021.24.255894.
Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG). (2015). EURASHE, ESU, EUA, ENQA. URL : https://www.enqa.eu/wp-content/uploads/2015/05/ESG_2015.pdf
United Nations. Goal 4: Ensure inclusive and equitable quality education and promote lifelong learning opportunities for all. Sustainable Development Goals. https://sdgs.un.org/goals/goal4
Будник О. Б. Інклюзивне навчання: соціально-педагогічний контекст проблеми. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 2021. № 1(13). С. 72–81. DOI : https://doi.org/10.33189/epsn.v1i13.81
Євтух М. Б. Особливості підготовки сучасного вчителя нової української школи (передумови стандар-тизації). Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки. 2021. № 13 (169). С. 78–82.
Лавриненко Л. Інклюзивна освіта в умовах викликів нової української школи. актуальні проблеми дошкільної та загальної середньої освіти. Вісник Національного універси-тету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. 2022. Том 174. № 18. С. 165–171.
Непомняща Г. Підготовка майбутнього вчителя до використання сучасних засобів навчання математики здобу-вачів початкової освіти. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Серія: Педагогічні науки. 2024. № 3(56). С. 50–55. DOI : https://doi.org/10.31376/2410-0897-2024-3-56-50-55
Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти. Міністерство освіти і науки України. 2016. URL : https://www.mon.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed
Прищепов М. М. Професійна підготовка майбут-нього вчителя до інноваційної діяльності: практичний аспект. Педагогічна інноватика: сучасність та перспек-тиви. 2025. № 8. С. 76–80. URL :https://journals.uzhnu.uz.ua/index.php/ped/article/view/1305/1392
Про затвердження Концепції розвитку педагогічної освіти : Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.07.2018 № 776. URL: https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennya-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti
Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
Професійний стандарт за професіями «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». URL : https://mon.gov.ua/ua/news/zatverdzheno-profstandart-vchitelya-po
Чекан О. І. Інклюзивна освіта в закладах дошкільної освіти: нормативно-правові зміни та перспективи впровад-ження. Педагогічна інноватика: сучасність та перспективи. 2025. № 7. С. 39–43.
Шевчук Г. Й. Інклюзивна освіта у вищій школі: ви-клики та перспективи. Академічні студії. Серія «педагогіка». 2021. № 2(3). С. 151–157. DOI : https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.23




