КОМПЛЕКСНА ДІАГНОСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІТ-ФАХІВЦІВ: РЕЗУЛЬТАТИ КОНСТАТУВАЛЬНОГО ЕТАПУ
Анотація
У статті досліджено стан сформованості професійної компетентності здобувачів освіти ІТ-спеціальностей у процесі фахової підготовки в закладах вищої освіти. Метою дослідження є діагностика рівня сформованості професійної компетентності студентів та виявлення особливостей розвитку її структурних компонентів на констатувальному етапі педагогічного експерименту. У межах дослідження професійну компетентність майбутніх ІТ-фахівців розглянуто як інтегративне утворення, що охоплює когнітивно-змістовий, професійно-комунікативний та етико-ціннісний компоненти. Для оцінювання рівня їх сформованості застосовано метод експертного оцінювання, за результатами якого визначено п’ять рівнів сформованості професійної компетентності (від е-1 до е-5) у студентів експериментальної та контрольної груп. Результати дослідження засвідчили переважання середнього рівня сформованості професійної компетентності в обох групах за всіма досліджуваними компонентами. Встановлено, що найбільш стабільним є когнітивно-змістовий компонент, який характеризується відносно рівномірним розподілом показників і відображає наявність у студентів базових професійних знань. Водночас найменш сформованим виявився професійно-комунікативний компонент, що свідчить про недостатній розвиток навичок професійної взаємодії, комунікації та аргументації. Відносно вищі показники зафіксовано за етико-ціннісним компонентом, що вказує на достатній потенціал студентів до професійної відповідальності, мотивації та академічної доброчесності. Обґрунтовано, що виявлена нерівномірність сформованості компонентів професійної компетентності зумовлена переважно теоретичною спрямованістю професійної підготовки, фрагментарністю міждисциплінарних зв’язків, недостатньою практикоорієнтованістю освітнього процесу та обмеженим використанням форм навчальної взаємодії, що сприяють розвитку професійної комунікації. Отримані результати підтверджують необхідність удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців ІТ-галузі шляхом посилення практичної складової навчання, розвитку професійно-комунікативних умінь, впровадження рефлексивних форм роботи та використання сучасних цифрових інструментів, зокрема електронного портфоліо, як засобу формування професійної компетентності студентів.
Посилання
Воротникова І. П. Умови формування цифрової компетентності вчителя у післядипломній освіті. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету, 2019. № 6. С. 101–118. URL: https://openedu.kubg.edu.ua/journal/index.php/openedu/article/view/263
Гаврілова Л. Г., Топольник Я. В. Цифрова культура, цифрова грамотність, цифрова компетентність як сучасні освітні феномени. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. № 61(5). С. 1–14. URL: https://doi.org/10.33407/itlt.v61i5.1744
Генсерук Г. Р. Міжнародні рамки цифрової компетентності майбутніх учителів. Педагогічні науки. 2021. №94. С. 31–36. URL: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-94-4
Генсерук Г. Р. Цифрова компетентність як одна із професійно значущих компетентностей майбутніх учителів. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2019. № 6. С. 8–16. URL: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019.6.816
Григоревська О. В. Розвиток цифрової компе-тентності майбутніх інформаційних фахівців. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук. 2025. № 16. С. 176–190. URL: http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/348142
Foster N., Piacentini M. (Eds.). Innovating assessments to measure and support complex skills. OECD Publishing. 2023. URL: https://doi.org/10.1787/e5f3e341-en
González-Mujico F. de L., Domínguez-Romero E., Delgado-Algarra E. J. Measuring student and educator digital competence beyond self-assessment: Developing and validating two rubric-based frameworks. Education and Information Technologies. 2024. № 29. Р. 13299–13324. URL: https://doi.org/10.1007/s10639-023-12363-7
Kart M., Şimşek H. Defining competencies in curriculum and instruction and developing a new competency model. Humanities and Social Sciences Communications. 2024. №11. Article 1496. URL: https://doi.org/10.1057/s41599-024-03917-2
López-Núñez J.-A., Alonso-García S., Berral-Ortiz B., Victoria-Maldonado J.-J. A systematic review of digital competence evaluation in higher education. Education Sciences. 2024. № 14(11). Р. 1181. URL: https://doi.org/10.3390/educsci14111181
Piróg D., Kilar W., Rettinger R. Self-assessment of competences and their impact on the perceived chances for a successful university-to-work transition: The example of tourism degree students in Poland. Tertiary Education and Management. 2021. № 27. Р. 367–384. URL: https://doi.org/10.1007/s11233-021-09081-5
Zainuddin Z., Churiyah M., Rahayu W. P., Pratikto H., Halili S. H. E-portfolios as authentic assessment in pre-service teacher education: Enhancing reflection, professional identity, and digital preparedness. Education and Information Technologies. Advance online publication. 2026. URL: https://doi.org/10.1007/s10639-025-13869-y




