МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ АВТОНОМІЇ СТУДЕНТІВ-БАКАЛАВРІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОЦЕСІ ВОКАЛЬНО-ХОРОВОЇ ПІДГОТОВКИ
Анотація
У статті здійснено теоретичне обґрунтування сутності виконавської автономії майбутніх бакалаврів музичного мистецтва та визначено методологічні засади її формування у процесі вокально-хорової підготовки.
Виконавська автономія визнається необхідною передумовою професійного становлення студентів бакалаврату в галузі музичної освіти як самостійної, рефлексивної та творчо активної особистості, здатної до ефективного здійснення вокально-хорової практики та організації художньо-освітнього процесу.
Мета статті – теоретичне обґрунтування виконавської автономії як інтегративної професійної якості майбутніх бакалаврів музичного мистецтва та визначення методологічних засад її формування у процесі вокально-хорової підготовки.
На основі аналізу українських і зарубіжних наукових джерел уточнено сутність поняття автономії як здатності особистості до самостійного визначення цілей, прийняття рішень та регуляції власної діяльності на засадах внутрішньої мотивації, ціннісних орієнтацій і професійного досвіду.
Визначено специфіку прояву виконавської автономії у диригентсько-хоровій діяльності, яка полягає у поєднанні індивідуально-виконавських і колективно-комунікативних форм музичної взаємодії, необхідності узгодження власної інтерпретаційної позиції з художнім задумом твору, а також здатності до організації й керування колективним виконавським процесом.
Обґрунтовано методологічні засади формування виконавської автономії, що ґрунтуються на системно-інтегративному, рефлексивному, синергійному, самопроєктувальному та інноваційно-творчому підходах, які у взаємодії забезпечують цілісність, динамічність і особистісну спрямованість професійного становлення майбутнього фахівця. Окреслено систему педагогічних принципів, що конкретизують зазначені підходи у практиці вокально-хорової підготовки та сприяють переходу від зовнішньо керованого навчання до самостійної, рефлексивно організованої виконавської діяльності.
Посилання
Бянь Наньнань. Концептуальні та методичні засади формування здатності майбутніх магістрів музичного мистецтва до вокально-виконавської саморегуляції. Південноукраїнські мистецькі студії. 2025. № 3. С. 13–22. DOI: https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-3.2
Гуманкова О. В., Михайлова О. В. Розвиток навчальної автономії студентів як чинник формування професійної компетентності майбутнього вчителя. Педаго-гічні науки. 2021. № 97. С. 45–51.
Кьон Н., Дорош М. Специфіка художньо-комуні-кативної діяльності хорового диригента. Матеріали і тези ХІ Міжнародної конференції молодих учених та студентів «Музична та хореографічна освіта в контексті культур-ного розвитку суспільства» (22–24 жовтня 2025 р.). Одеса : ПНПУ ім. К. Д. Ушинського, 2025. С. 03–107. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/23918
Лю Чжиго. Теоретико-методологічні засади вокально-педагогічного саморозвитку майбутніх викладачів. Південноукраїнські мистецькі студії. 2025. № 2(9). С. 24–31. DOI: https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-2.4
Новська О. Методика самопроектування фахового розвитку майбутніх учителів музичного мистецтва. Наука і освіта. 2016. Вип. 10. С. 52–58.
Олексюк О. М. Vocation and career choice in higher art education. Музичне мистецтво в освітологічному дис-курсі. 2022. № 7. С. 4–9. DOI: https://doi.org/10.28925/2518-766X.2022.71
Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва: теорія і методика викладання мистецьких дисциплін. Київ : Освіта України, 2008. 274 с.
Северіна Т. М. Формування автономії студентів у позааудиторній діяльності. Актуальні питання гуманітар-них наук. 2018. Вип. 20(3). С. 112–118.
Толстова Н. Реалізація педагогічних умов форму-вання готовності майбутніх учителів музики до фахового самовдосконалення у процесі навчання співу. Наука і осві-та. 2016. № 6/СXXXXVII. С. 34–40. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-6-8
Чижикова І. В., Токарєва А. В. Розвиток навчальної автономії студентів у сучасному освітньому середовищі. Інноваційна педагогіка. 2024. №67(2). С. 215–220.
Biasutti M. Technology and music education: Peda-gogical strategies. Music Education Research. 2018. Vol. 20(2). P. 197–211. DOI: https://doi.org/10.1080/14613808.2017.1404556
Bonneville-Roussy A., Evans P. The support of autonomy, motivation, and music practice in university music students: A self-determination theory perspective. Psychology of Music. 2025. DOI: https://doi.org/10.1177/03057356241296109
Deci E. L., Ryan R. M. The “what” and “why” of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry. 2000. Vol. 11(4). P. 227–268.
Durrant C. Choral conducting: Philosophy and practice. New York : Routledge, 2003. 240 p.
Fujimoto K., Uesaka Y. Students’ autonomy and self-regulated learning in music education. Frontiers in Psychology. 2024. Vol. 15. Article 1368074. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1368074
López-Íñiguez G., Bennett D. A lifespan perspective on musicians’ identity development. Music Education Research. 2021. Vol. 23(2). P. 133–146. DOI: https://doi.org/10.1080/14613808.2021.1880798
López-Íñiguez G., McPherson G. E. Self-regulation and music learning: A systematic review. Psychology of Music. 2020. Vol. 48(1). P. 3–24. DOI: https://doi.org/10.1177/0305735619873353
Nikolai H. Y., Lynenko A. F., Koehn N. G., Boichenko M. Interdisciplinary coordination in historical-theoretical and music-performing training of future musical art teachers. Journal of History Culture and Art Research. 2020. Vol. 9(1). P. 225–235. DOI: http://dx.doi.org/10.7596/taksad.v9i1.2434
Poggi I. Music and leadership: The choir conductor’s multimodal communication. In: Stam G., Ishino M. (eds.). Integrating gestures: The interdisciplinary nature of gesture. Amsterdam : John Benjamins Publishing Company, 2011. P. 341–354. DOI: https://doi.org/10.1075/gs.4.31pog
Zimmerman B. J. Becoming a self-regulated learner: An overview. Theory Into Practice. 2002. Vol. 41(2). P. 64–70.
