ДІАГНОСТИКА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ: КРИТЕРІЇ ТА МЕТОДИКА
Анотація
У статті розглянуто проблему діагностики самореалізації майбутніх викладачів вищої школи в умовах дистанційного навчання як важливого чинника їхнього професійного становлення. Актуальність дослідження обґрунтовано з урахуванням цифрової трансформації освіти, що зумовлює необхідність переосмислення ролі викладача та підвищення вимог до рівня його професійної й особистісної готовності до діяльності в онлайн-середовищі. Уточнено сутність поняття «самореалізація майбутнього викладача» як інтегративного феномену, що поєднує професійно-цифрові, особистісно-соціальні, мотиваційно-рефлексивні та лідерсько-адаптивні характеристики.
Акцентовано увагу на тому, що в умовах дистанційного навчання самореалізація набуває нових змістових характеристик, пов’язаних із цифровою компетентністю, якістю комунікативної взаємодії, здатністю до самоорганізації та рефлексії. Підкреслено, що ефективна діагностика цього процесу потребує комплексного підходу. Обґрунтовано систему критеріїв (професійно-цифровий, особистісно-соціальний, саморозвиток і самоорганізація, лідерсько-адаптивний), визначено відповідні показники.
У статті обґрунтовано систему критеріїв діагностики самореалізації: професійно-цифровий, особистісно-соціальний, критерій саморозвитку та професійної самоорганізації, а також лідерський і адаптивний потенціал. Запропоновано комплексну методику діагностики, яка передбачає використання сучасних інструментів оцінювання, анкетування, рефлексивних практик, аналізу освітніх результатів і цифрових артефактів.
Особливу увагу приділено обґрунтуванню рівнів сформованості самореалізації (низький, базовий, достатній, високий), що дає змогу фіксувати її стан і відстежувати динаміку розвитку. Підкреслено доцільність застосування змішаного діагностичного підходу, який забезпечує об’єктивність результатів через поєднання самооцінювання, експертного аналізу та зворотного зв’язку.
Узагальнено, що запропонована система критеріїв і методика діагностики створюють науково обґрунтовану основу для оцінювання та розвитку самореалізації майбутніх викладачів в умовах дистанційного навчання та відкривають перспективи подальших досліджень.
Посилання
Дубінка М. Дослідження концептуальних засад проблеми професійного самовизначення провідними науков-цями. Innovative projects and programs in psychology, peda-gogy and education: scientific monograph. 2023. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-282-1-10
Дубінка М. Аналіз теорій та напрямів проблеми самовизначення особистості. Наукові дослідження: парадигма інноваційного розвитку: збірник тез наукових праць XIIІ Міжнародної наукової конференції (Прага, Чехія, 29 грудня 2022 року). Прага, 2022. C. 25–30.
Redecker C. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2017. 95 p.
Кузютічев С. Г., Тернавська Т.А. Методологічні підходи підготовки до самореалізації майбутніх викладачів ЗВО в умовах дистанційного навчання. Перспективи та інновації науки. 2025. № 1 (47). С. 618–628.
Мирончук Н. М. Основи самоорганізації у професійній діяльності: навч.-метод. посіб. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2020. 133 с.
Отич О. М. Особистісно-діяльнісний підхід до професійної самореалізації науково-педагогічних праців-ників. Наукові інновації та передові технології. 2022. № 2 (4). С. 411–419.
Радул В. В., Краснощок І. П., Лебедик І.В. Дослід-ження особливостей самореалізації особистості: монографія. К.: «Імекс-ЛТД», 2009. 352 с
Радул В. В. Самореалізація особистості як крите-ріальна характеристика її соціальної зрілості. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2012. Вип. 16. № 1. С. 248–260.
Філоненко О. В. Формування готовності майбутніх викладачів закладу вищої освіти до професійної самореалізації. Науковий вісник Миколаївського націо-нального університету імені В.О. Сухомлинського. 2019. № 2 (65). С. 314–318.
Angelle P.S., DeHart C.A. Teacher Leadership Inventory: A tool for measuring teacher leadership. Leadership and Policy in Schools. 2011. Vol. 10. No. 3. P. 258–282.
Arbaugh J.B., Cleveland-Innes M., Diaz S.R., Garrison D.R., Ice P., Richardson J.C., Swan K. Developing a Community of Inquiry instrument: Testing a measure of the Community of Inquiry framework using a multi-institutional sample. The Internet and Higher Education. 2008. Vol. 11. No. 3–4. P. 133–136.
Garrison D.R., Anderson T., Archer W. Critical inquiry in a text-based environment: Computer conferencing in higher education. The Internet and Higher Education. 2000. Vol. 2. No. 2–3. P. 87–105.
Kember D., Leung D.Y.P., Jones A., Loke A.Y., McKay J. et al. Development of a questionnaire to measure the level of reflective thinking. Assessment & Evaluation in Higher Education. 2000. Vol. 25. No. 4. P. 381–395.
Kuziutichev S., Ternavska T., Shaumian O., Surkova K., Chornohlazova N., Tsumarieva N. Navigating Leadership in Virtual Education: Challenges and Opportunities for University Educators’ Self-Realization in Online Teaching. International Journal of Organizational Leadership. 2025. Vol. 14 (Special Issue). P. 342–354.
Moore M.G., Kearsley G. Distance Education: A Systems View of Online Learning. 3rd ed. Belmont: Cengage Learning, 2011. 361 p.
Pintrich P.R., Smith D.A.F., Garcia T., McKeachie W.J. A Manual for the Use of the Motivated Strategies for Learning Questionnaire (MSLQ). Ann Arbor: University of Michigan, 1991. 76 p.
Pulakos E.D., Arad S., Donovan M.A., Plamondon K.E. Adaptability in the workplace: Development of a taxonomy of adaptive performance. Journal of Applied Psychology. 2000. Vol. 85, No. 4. P. 612–624.
Salmon G. E-moderating: The Key to Teaching and Learning Online. 3rd ed. New York: Routledge, 2011. 288 p.
