ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ В УМОВАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
Анотація
У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз процесу формування іншомовної професійної компетентності фахівців нефілологічних спеціальностей у сучасних умовах інтернаціоналізації вищої освіти. Підкреслено, що в умовах глобалізаційних змін та розширення міжнародної академічної і професійної взаємодії володіння іноземною мовою набуває статусу ключової складової професійної підготовки майбутніх фахівців різних галузей.
Обґрунтовано розуміння іншомовної професійної компетентності як складної багатовимірної інтегративної характеристики особистості, що включає взаємопов’язані мовні, комунікативні, соціокультурні та стратегічні компоненти. Наголошено, що її формування передбачає не лише оволодіння мовними знаннями, а й здатність ефективно використовувати іноземну мову в реальних професійних ситуаціях з урахуванням контексту, мети спілкування та культурних особливостей партнерів по комунікації.
Проаналізовано взаємодію ключових методологічних підходів до іншомовної підготовки, зокрема компетентнісного, комунікативно-діяльнісного та міжкультурного, які в комплексі забезпечують цілісність освітнього процесу та його орієнтацію на практичні результати навчання. Показано, що саме інтеграція зазначених підходів дозволяє формувати здатність до ефективної професійної комунікації в умовах багатомовного та мультикультурного середовища.
Розкрито вплив процесів цифровізації освітнього середовища на трансформацію змісту іншомовної підготовки, зокрема у контексті активного використання цифрових технологій, систем автоматизованого перекладу та онлайн-комунікаційних платформ. Зазначено, що такі зміни потребують посилення уваги до розвитку критичного мислення та навичок оцінювання якості мовного продукту.
Доведено необхідність інтеграції іншомовної та професійної підготовки як важливої умови формування прикладних комунікативних умінь, що забезпечують готовність фахівців до діяльності в міжнародному професійному середовищі. Визначено сучасні виклики, серед яких цифрова трансформація освіти, зростання вимог до мобільності та швидке оновлення професійних знань, а також окреслено перспективні напрями подальшого розвитку іншомовної освіти у закладах вищої освіти.
Посилання
Canale M., & Swain M. Theoretical bases of communicative approaches to second language teaching and testing. Applied Linguistics. 1980. 1(1). S. 1–47.
Council of Europe. Common European Framework of Reference for Languages: Learning, teaching, assessment (Companion volume). 2020.
Coyle D., Hood P., & Marsh D. CLIL: Content and language integrated learning. Cambridge University Press. 2010.
Dörnyei Z. The psychology of second language acquisition. Oxford University Press. 2009.
Graddol D. British Council. 2006.
Knight J. Updated definition of internationalization. International Higher Education. 2015. 33. S. 2–3.
Little D. The Common European Framework of Reference for Languages and the European Language Portfolio. Council of Europe. 2011.
O’Hagan M. The Routledge handbook of translation and technology. Routledge. 2019.
PACTE Group. Translation competence and its acquisition. Meta. 2020. 65(1). P. 30–50.
Richards J. C. Communicative language teaching today. Cambridge University Press. 2017.
Siemens G. Connectivism: A learning theory for the digital age. International Journal of Instructional Technology. 2005. 2(1).
UNESCO. Digital transformation in education. UNESCO Publishing. 2023.
Widdowson, H. G. Defining issues in English language teaching. Oxford University Press. 2003.
Зимня І. А. Ключові компетентності як основа сучасної освіти. Київ: Освіта. 2019.
