ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ STEAM-ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ
Анотація
У статті досліджено можливості застосування STEM-підходу під час виконання курсових проєктів здобувачами освіти інженерно-технічних спеціальностей у закладах вищої військової освіти. Актуальність теми зумовлена сучасними вимогами до підготовки військових фахівців, здатних працювати в умовах технологічного розвитку, швидкої зміни характеру бойових дій та зростання ролі міждисциплінарних знань у військово-інженерній діяльності.
Основну увагу зосереджено на аналізі практичного впровадження STEM-компонентів у процес виконання курсової роботи з проєктування військових мостів. Розглянуто особливості інтеграції науки, технологій, інженерії та математики під час проведення розрахунків, створення графічної частини проєкту, використання цифрових технологій, програмного забезпечення та засобів моделювання. Визначено, що застосування STEM-підходу сприяє розвитку критичного мислення, творчого підходу до вирішення інженерних завдань, формуванню навичок командної взаємодії та здатності приймати рішення у нестандартних ситуаціях.
На основі проведеного SWOT-аналізу здійснено порівняння традиційного та STEM-підходів до виконання курсових робіт. Встановлено, що STEM-методики забезпечують вищий рівень технологічності, точності та ефективності проєктування завдяки використанню сучасних інструментів автоматизації, симуляцій і віртуального моделювання. Водночас традиційний підхід зберігає значення в умовах обмежених ресурсів та необхідності фундаментальної підготовки.
У результаті дослідження підтверджено доцільність упровадження STEM-підходу у систему підготовки майбутніх військових інженерів. Доведено, що його використання підвищує якість професійної підготовки курсантів, посилює міждисциплінарну інтеграцію знань і формує компетентності, необхідні для виконання реальних завдань військової інженерії в умовах сучасних викликів.
Посилання
Гузик Н.М., Ліщинська Х.І. Роль інтерактивного навчання в процесі підготовки військових фахівців. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2020. №191. С. 62–65. DOI: https://doi.org/:10.36550/2415-7988-2020-1-191-62-65.
Каршень А.М., Стаднічук О.М., Надос В.О. Симуляційне навчання – запорука успішного формування професійної компетенції військовослужбовця. Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практична конференції “Застосування інформаційних технологій у підготовці та діяльності сил охорони правопорядку”. (м. Харків, 15 березня 2023 р.). Харків. 2023. С. 84–87.
Ларіонов В., Хом’як К., Матвєєв Г., Стаднічук О., Кропивницька Л. Мультимедійні технології як засіб підвищення якості освіти. Збірник наукових праць Національної академії державної прикордонної служби України. Серія “Педагогічні науки”. 2021. № 3 (26). С. 82–96. DOI: https://doi.org/10.32453/podzbirnyk/v26i3/881.
Luff, Paulette. Early childhood education for sustainability: origins and inspirations in the work of John Dewey. Education 3-13. 2018, 46 (4). р. 447–455.
Taguma M., Barrera M. OECD future of education and skills 2030: Curriculum analysis. Dispon. Su Httpswww Oecd Orgeducation2030-Proj.--Learn. Pdf, 2019. 32 p.
Yanli Xu., Danni Lu. Prospect of vocational education under the background of digital age: Analysis of European Union’s “Digital Education Action Plan (2021-2027)” International Conference on Internet, Education and Information Technology (IEIT). IEEE, 2021. p. 164–167.
NATO. Science & Technology Trends 2022–2042. URL: https://sto-trends.com/
Базелюк, О. Особливості цифровізації вищої освіти в сучасних умовах. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. 2021. 2(27). С. 37–43. DOI: https://doi.org/10.32405/2413-4139-2021-2(27)-37-43.
Engineering for sustainable development: delivering on the Sustainable Development Goals. URL: https://www.unesco.org/en/articles/engineering-sustainable-development-delivering-sustainable-development-goals
Thibaut L., Knipprath H., Dehaene W., Depaepe F. The influence of teachers’ attitudes on STEM integration. International Journal of Science and Mathematics Education. 2018. № 17. p. 987н1007




