МАТЕМАТИКА І РОБОТОТЕХНІКА: НАСКРІЗНІ ПРАКТИКИ ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРОВОГО ТА ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
Анотація
У статті розкрито потенціал освітньої робототехніки як ефективного засобу забезпечення наступності між логіко-математичним розвитком дітей дошкільного віку та формуванням математичної грамотності учнів початкової школи. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю впровадження діяльнісних і практикоорієнтованих підходів до навчання, що відповідають сучасним освітнім тенденціям та віковим особливостям розвитку дітей. Наголошено, що у дошкільному віці пріоритетним є формування елементарних логіко-математичних уявлень, що виступають основою подальшого становлення математичної грамотності у молодшому шкільному віці. Обґрунтовано, що освітня робототехніка забезпечує інтеграцію математичного змісту з практичною діяльністю через конструювання, моделювання та елементи програмування, сприяючи розвитку просторового та логічного мислення.
Охарактеризовано основні напрями впливу робототехніки на розвиток дітей, зокрема формування уявлень про кількість, величину, форму, просторові відношення, розвиток операцій аналізу, порівняння, класифікації та узагальнення. Визначено роль конструювання у розвитку просторової уяви та здатності до моделювання об’єктів, а також значення програмування як засобу формування алгоритмічного мислення, уміння планувати дії та прогнозувати результат. Підкреслено, що робототехнічні завдання створюють умови для застосування математичних знань у практичних ситуаціях, що підвищує рівень їх усвідомлення та засвоєння.
Зазначено, що використання робототехніки сприяє підвищенню мотивації дітей до пізнавальної діяльності, розвитку критичного мислення, комунікативних навичок і вміння працювати в команді. Акцентовано на можливості використання наскрізних практик, що поєднують різні освітні галузі та забезпечують цілісність освітнього процесу. Зроблено висновок, що впровадження освітньої робототехніки є доцільним і перспективним напрямом удосконалення сучасної освіти, оскільки сприяє гармонійному розвитку інтелектуальної сфери дитини та формує передумови для успішного навчання на наступних рівнях освіти.
Посилання
Васильченко І. Сучасна математика та її викла-дання. Вища школа. 2021. № 6. С. 33–37.
Державний стандарт дошкільної освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1557-2025-%D0%BF#Text
Державний стандарт початкової освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1810-2025-%D0%BF#Text (дата звернення 15.04.2026)
Дроздіна В. В. Особливості навчання молодших школярів розв’язуванню нестандартних (олімпіадних) задач. Початкова школа. 2010. № 11. С. 34–37.
Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 груд. 2016 р. № 988-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/249613934.
Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020-%D1%80#Text
Крутій К. STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт: Альтернативна програма формування культури інженерного мислення в дітей перешкільного віку. Запоріжжя: ЛІПС, 2019. 148 с.
Кулінка Ю. Методичні засади формування логіко-математичної компетентності дошкільників у процесі опанування сенсорного еталону «Орієнтування у просторі» засобом робототехніки. Гуманізація навчально-виховного процесу: збірник наукових праць. Дніпро-Слов’янськ: ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». 2026. № 1(109). С. 280–289.
Пагута Т. І. Методика формування елементарних математичних уявлень дошкільників: Навчально-методичний посібник. Львів: Новий Світ-2000, 2020. 298 с.




