ОРГАНІЗАЦІЯ САМООСВІТИ ТА ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА ЯК ОРІЄНТИРИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІМИ ЮРИСТАМИ

Анотація

У статті предметом дослідження є особливості належної організації самоосвіти та розкривається суть ролі юридичної практики у формуванні професійних компетентностей майбутніх юристів в період їх професійного навчання. Здійснено обгрунтування необхідності інтеграції теоретичної підготовки із дійсною практичною діяльністю та систематичним самостійним навчанням майбутнього правника. Окрім того, окреслено ключові підходи (методи), які сприяють розвитку професійних компетенцій (навичок та вмінь), що відповідають сучасним вимогам юридичної професії. Разом з тим, проаналізовано сучасні методи до формування професійних компетентностей майбутніх правників, досліджувався взаємозв’язок між якісною теоретичною підготовкою, системною самостійною навчальною діяльністю та набуттям практичного досвіду фахівцем. Обґрунтовано, що поєднання самоосвіти і практичної діяльності – є ключовими умовами формування конкурентоспроможного майбутнього юриста.

Опрацьовано та надано визначення поняття самоосвіти та її ролі у формуванні професійних компетентностей майбутніх юристів, а також сформульовано поняття юридичної практики та її значення при професійному вдосконаленні майбутнього професіонала. Доведено, що юридична практика виступає важливим інструментом формування професійних компетентностей.

Окреслено принципи ефективності самоосвіти, а також зауважено на наявності основних форм юридичної практики та їх сприяння у розвитку ключових навичок фахівця.

Шляхом окреслення основних методів самоосвіти та практичної діяльності майбутнього юриста, як самостійної і цілеспрямованої діяльності, встановлено які саме методи сприяють ефективному формуванню практичних навичок у правозастосовній діяльності.

В ході підготовки даної статті, вдалося досягнути поставленої мети щодо визначення ролі самоосвіти та юридичної практики у формуванні професійних компетентностей майбутніх юристів та обґрунтовано ефективні підходи (методи) до їх організації. Між тим, також і знайшло своє підтвердження, що самоосвіта та юридична практика є важливими взаємодоповнюючими процесами, а їх ефективне поєднання забезпечує високий рівень професійної підготовки майбутнього юриста.