ТЕОРЕТИЧНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СУТІ СИМУЛЯЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЙОГО ОСОБЛИВОСТЕЙ У МЕДИЧНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню теоретичного змісту дефініції «симуляційне навчання» та визначення його місця та значення у системі понятійно-категоріального апарату медичної педагогіки. Зроблений автором аналіз існуючих наукових підходів щодо трактування суті та особливостей медико-симуляційного навчання, доказана наявність різноманітних та іноді спірних його тлумачень та визначень, що значно ускладнює сам процес запровадження у педагогічну практику сучасних інноваційних технологічних методів, зокрема і у медичному освітньому просторі.

Новизна даного дослідження полягає у тому, що на основі здійснення класифікації різних визначень змісту поняття «симуляційне навчання» пропонується системний підхід щодо його трактування як у широкому розумінні, так і вузькому, враховуючи при цьому онтологічний і гносеологічний аспекти, що значно спрощує і поглиблює теоретичне усвідомлення його суті.

Акцентується увага на тому, що підготовка студентів-медиків з урахуванням освоєння ними знань, теоретичних положень симуляційного навчання як специфічної підсистеми медичної педагогіки є необхідною передумовою для отримання якісних професійних вмінь, навичок, компетентностей майбутніми медичними фахівцями вже в процесі проведення практичних занять з урахуванням застосування медичної симуляції.

Незважаючи на той факт, що проблематика визначення суті та особливостей симуляційного навчання у сучасній педагогічній мірі була і є предметом наукових досліджень як зарубіжних так і вітчизняних науковців, проте, на жаль, у сучасному освітньому просторі практично відсутні єдині методико-дидактичні підходи щодо його вивчення та викладення. Очевидно, що необхідною умовою запровадження у сучасну педагогічну практику є наявність обґрунтованого наукового сприйняття симуляційного навчання як певної педагогічної теоретичної системи зі своїм понятійно-категоріальним апаратом. Саме така аргументація може значно впливати на підвищення якості та ефективності практичної підготовки професійних кадрів відповідно до сучасних вимог і потреб нинішньої глобалізаційної цивілізації.

Особливо актуалізується необхідність розробки цієї проблематики у сучасному медичному освітньому просторі. Тому цілком аргументованим стає положення про те, що саме медико-симуляційне навчання спроможне стати важливим чинником для отримання якісних теоретичних знань, практичних вмінь, навичок, професійних компетентностей в процесі підготовки таких майбутніх медиків-фахівців у закладах вищої медичної освіти в Україні, рівень і кваліфікація яких би змогла відповідати сучасним потребам і викликам. Проведене автором науково-педагогічне дослідження є спробою як актуалізувати, систематизувати вже існуючі теоретичні здобутки щодо суті симуляційного навчання, так і аргументувати окремі його положення з урахуванням специфіки медичної педагогіки.