СОЦІАЛЬНА ЗРІЛІСТЬ ЯК ІНТЕГРУЮЧА ЯКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Анотація

Метою нашого дослідження є обґрунтування того, що соціальна зрілість майбутніх вчителів характеризується не тільки рівнем знань, розвитком їх орієнтацій, але й ступенем асиміляції соціальних відносин та їх реалізацією в майбутній педагогічній діяльності. Ми застосували метод діагностики рівня розвитку соціальної зрілості майбутніх вчителів у рамках поєднання самооцінки та оцінки експертів. Діагностичні розділи показали, що індекс загальної соціальної зрілості майбутніх вчителів, які формують середовище і таким чином підтримують свої соціальні відносини, зростає набагато швидше порівняно з майбутніми вчителями, які не виявляли такої активності. З експериментальних даних випливає, що активність педагогів у створенні педагогічного середовища університету є ефективним фактором інтенсифікації формування їх соціальної зрілості.

Методологічною основою концепції розвитку соціальної зрілості на філософському рівні є ідеї активної сутності людини, її ролі у вирішенні суспільних, особистісних проблем, ідея природної та соціальної цілісності. Закони діалектики єдності та боротьби протилежностей, переходу кількісних змін у якісні, принципи об’єктивності, детермінізму, розвитку, системності та взаємодії, які дозволили розкрити діалектику педагогічного освітнього процесу, реалізації концепції розвитку соціальної зрілості; виявити суперечності, взаємозв’язки кількісних і якісних змін, притаманних розвитку особистості, на етапі професійної підготовки у вищому навчальному закладі; дослідити закономірності розвитку суб’єктів педагогічної освіти в умовах оновлення інформаційної культури суспільства з урахуванням психологічних закономірностей усіх видів діяльності.

Досліджуючи проблему формування соціальної зрілості особистості, ми показали, що під час формування соціальної зрілості людини розвивається певна система орієнтацій особистості на цінності, що існують у суспільстві.