ГОТОВНІСТЬ ВИКЛАДАЧІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ SMART-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Оксана Кузьменко

doi:10.36550/2415-7988-2026-1-223-204-211

Оксана Кузьменко Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля https://orcid.org/0000-0002-8625-7936

DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2026-1-223-204-211

Ключові слова: SMART-технології, цифровізація освіти, готовність викладача, ІКТ-компетентність, інноваційна педагогічна діяльність, цифрове освітнє середовище

Анотація

У статті досліджується проблема формування готовності викладачів закладів вищої освіти до застосування SMART-технологій у професійній діяльності в умовах цифрової трансформації освітнього середовища. Актуальність теми зумовлена зростанням вимог до якості вищої освіти, необхідністю інтеграції цифрових інструментів у навчальний процес та зміною ролі викладача, який виступає не лише транслятором знань, а й фасилітатором, тьютором і організатором інноваційного освітнього середовища. Проблематика дослідження пов’язана з недостатнім рівнем сформованості цифрових і методичних компетентностей педагогів, фрагментарністю впровадження SMART-технологій та відсутністю цілісних моделей підготовки викладачів до їх ефективного використання.

Метою статті є теоретичне обґрунтування сутності поняття «готовність викладача до застосування SMART-технологій», визначення її структури, а також розроблення структурно-функціональної моделі, яка відображає основні компоненти, критерії та рівні сформованості зазначеної готовності. У межах дослідження уточнено зміст ключових понять, обґрунтовано інтегративний характер готовності як складного особистісного утворення, що поєднує когнітивний, мотиваційний та діяльнісний компоненти.

Узагальнені результати дослідження полягають у розробленні авторської структурно-функціональної моделі готовності викладачів до застосування SMART-технологій, яка включає систему взаємопов’язаних компонентів, критеріїв і показників їх сформованості. Запропоновано чотирирівневу характеристику рівнів готовності (базовий, середній, достатній, творчий), що дозволяє здійснювати діагностику та моніторинг професійного розвитку педагогів. Визначено ключові напрями вдосконалення підготовки викладачів, зокрема оновлення змісту освітніх програм, упровадження інноваційних форм підвищення кваліфікації та розвиток цифрових компетентностей. Результати дослідження можуть бути використані в системі післядипломної освіти, при проєктуванні освітніх програм і організації професійного вдосконалення викладачів у закладах вищої освіти.

Посилання

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. Київ ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. 1440 с.
Гавриш І. В. Теоретико-методологічні основи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04. Харків, 2006. 450 с.
Генсерук Г. Р., Громяк М. І. Технології SMART-освіти. Сучасні цифрові технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи : матеріали … Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка. 2022. С. 83–85.
Лучко Ю. І., Добровіцька О. О. Використання smart-технологій для реалізації професійної діяльності науково-педагогічних працівників. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2022. № 6. С. 48–55.
Мазур Н. Поняття «готовності» та визначення структурних компонентів готовності майбутніх вчителів інформатики. Наукові записки КДПУ імені В. Винниченка. Серія: Педагогічні науки. 2013. Вип. 121(2). С. 283–287.
Проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки. Міністерство освіти і науки України. 2021. URL: https://mon.gov.ua (дата звернення: 21.01.2026).
Плахотнюк Н. П. Критерії та показники рівня готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності. Збірник наукових праць Слов’янського державного педагогічного університету. 2010. Вип. 5 (II). С. 181–191.
Рій Ю. Феномен готовності особистості: сутність, структура та таксономія типів. Науковий вісник Ужго-родського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2024. Вип. 1 (54). С. 173–177.
Староста В. І. Готовність майбутніх учителів до педагогічної діяльності: сутність, структура. Народна осві-та: електронне наукове фахове видання. 2019. № 3 (39). URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/29615 (дата звернення: 23.11.2025).
Ткаченко Т. В., Шумська О. О. Шляхи підвищення рівня готовності викладачів ЗВО до керівництва самос-тійною роботою здобувачів освіти. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2023. Вип. 209. С. 119–123.
Харагірло В. Є. Сутність і структура готовності до інноваційної діяльності педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти. Імідж сучасного педагога. 2018. № 1. С. 34–38.
Cebrián, G., Palau, R., & Mogas, J. (2020). The Smart Classroom as a means to the development of ESD metho-dologies. Sustainability. 12(7). article number 3010. URL: https://doi.org/10.3390/su12073010 (дата звернення: 23.11.2025).