ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

У статті розглядається проблема формування екологічної компетентності учнів у контексті сталого розвитку. Метою статті є теоретичний аналіз і висвітлення практико-орієнтованих та інноваційних аспектів формування екологічної компетентності учнів у парадигмі сталого розвитку в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. Проаналізовано сутність понять «екологічна компетентність» та «сталий розвиток». На основі узагальнення поглядів науковців встановлено, що ефективна реалізація ідей сталого розвитку в освіті можлива за умови цілісного поєднання екологічної складової, цифрових інновацій, ціннісних орієнтацій та компетентнісного підходу, що створює передумови для підготовки особистості, здатної усвідомлено діяти в умовах сучасних глобальних викликів. З’ясовано, що методологічну основу формування екологічної компетентності становлять компетентнісний, діяльнісний, практико-орієнтований, інтегративний, ціннісний і цифровий підходи, які визначають цілі та зміст екологічної освіти.

Практико-орієнтований підхід до формування екологічної компетентності в умовах сталого розвитку спрямовує освітній процес на активну діяльність учнів, практичне застосування екологічних знань, розвиток ціннісних орієнтацій та здатності приймати екологічно виважені рішення. Запропоновано систему практико-орієнтованих завдань різних типів, що забезпечують формування екологічної компетентності, інтегруючи пізнавальний, діяльнісний і ціннісний компоненти навчання. Обґрунтовано інноваційні аспекти формування екологічної компетентності, переосмислено засоби розвитку екологічної компетентності в контексті сталого розвитку, а саме, дослідницько-орієнтоване та проблемно-орієнтоване навчання, навчання через суспільно корисну діяльність, міжпредметну інтеграцію екологічного змісту, використання цифрових і STEM-орієнтованих технологій, розглянуто ціннісно-орієнтований і виховний потенціал інновацій. Формування екологічної компетентності потребує комплексного підходу, що включає активну практичну діяльність, поєднання теоретичних знань із досвідом, а також системну взаємодію сім’ї та школи.