ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КУРСАНТІВ ПРАВООХОРОННИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Анотація
У статті здійснено системний теоретико-методологічний аналіз особливостей формування етичної компетентності майбутніх фахівців правоохоронної сфери у процесі вивчення іноземної мови. Обґрунтовано аксіологічний потенціал дисципліни «Іноземна мова професійного спрямування» як інтегративного середовища, що виходить за межі суто лінгвістичної підготовки та трансформується у потужний інструмент «ціннісної інженерії». Автором визначено та деталізовано структуру етичної компетентності через чотири взаємозалежні компоненти: когнітивний (інформаційно-теоретичний), ціннісно-мотиваційний (аксіологічний), операційно-діяльнісний (праксеологічний) та рефлексивний (контрольно-регулятивний).
Особливу увагу приділено когнітивному аспекту, що передбачає формування професійно-термінологічного тезауруса (concepts of accountability, integrity, impartiality), де лінгвістичні одиниці стають носіями деонтологічних смислів. Теоретично обґрунтовано, що систематичне опрацювання міжнародних деонтологічних стандартів, зокрема «Європейського кодексу поліцейської етики», мовою оригіналу сприяє глибшій інтеріоризації професійних цінностей та запобігає «семантичній інфляції» при перекладі складних юридичних конструкцій. У роботі детально описано систему педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування етичного профілю курсанта: аксіологізацію змісту (блок «Ethics Spotlight»), методи проблемно-етичного моделювання («Ethical Dilemma Discussion»), створення рефлексивного середовища та міжпредметну інтеграцію.
Окремим інноваційним вектором дослідження є розгляд можливостей цифровізації освіти на сучасному етапі, зокрема використання ШІ-симуляцій (AI-driven simulations) для відпрацювання стратегій деескалації та асертивної комунікації у «безпечному полігоні» для етичних помилок. Зроблено висновок, що вивчення англійської мови виступає когнітивним ключем до розуміння глобальних гуманістичних стандартів, забезпечуючи автономність правоохоронця як морального суб’єкта.
Посилання
Андрущенко В. П. Філософія освіти ХХІ століття: пошук пріоритетів. Філософія освіти. Київ : Майстер-клас. 2005. С. 5-17.
Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. Київ : Грамота. 2005. 448 с.
Малихін О. В. Організація самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Кривий Ріг : Видавничий дім. 2009. 307 с.
Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям. Київ–Вінниця : ДОВ «Вінниця». 2008. 278 с.
Про Національну поліцію : Закон України від 02.07.2015 р. № 580-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. №40-41. Ст. 379. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19
Європейський кодекс поліцейської етики : Рекомендація Rec(2001)10 Комітету міністрів державам-членам Ради Європи щодо Європейського кодексу поліцейської етики. URL: https://rm.coe.int/16805e297e
Кудерміна О. психологія особи як субʼєкта правоохоронної діяльності: монографія. Київ, 2022. ISBN: 978-966-482-031-5
Tyler T.R., Sunshine J. The Role of Police Legitimacy in Shaping Public Cooperation with the Police. Journal of research in Crime and Delinquency. 2003. Vol. 40 (3). P.285-316.
Loftus B. Police Culture in a Changing World. Oxford: Oxford University Press, 2010. 246 p.
Basturkmen H. Developing Courses in English for Specific Purposes. London: Palgrave Macmillan. 2010. 181 p.
Kleygrewe L. Immersed in Training: Advancing Police Practice with Virtual Reality: PhD thesis / Vrije Universiteit Amsterdam; supervisors: R.R.D. Oudejans, R.I. Hutter. Amsterdam, 2023. DOI: https://doi.org/ 10.5463/thesis.312
