МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ ПЛАНІМЕТРИЧНИХ ЗАДАЧ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЛЬТИПРЕДМЕТНОГО ТЕСТУ

Анотація

У статті представлено комплексне дослідження проблеми підготовки здобувачів повної загальної середньої освіти до складання Національного мультипредметного тесту (НМТ) з математики, зокрема в частині змістового блока «Планіметрія». Актуальність роботи зумовлена суперечністю між постійним оновленням вимог до тестових завдань та недостатньою адаптивністю традиційних навчальних матеріалів до сучасних умов освітнього процесу в Україні, що ускладнюється воєнним станом, психологічним виснаженням учнів та фрагментарністю знань через нестабільність навчання. Планіметричні задачі складають фундаментальний розділ, що становить основу для розв’язання більшості геометричних задач у структурі НМТ. Розроблено та теоретично обґрунтовано авторську систему інтенсивної підготовки, яка включає поурочну програму, методичний збірник та конспекти занять. Програма розрахована на 24 заняття протягом двох місяців і базується на принципах системності, наочності та поступового підвищення когнітивної складності. У межах дослідження було деталізовано кожен етап підготовки: від актуалізації знань про елементарні геометричні фігури до розв’язання складних комбінованих задач на вписані та описані многокутники, площі фігур та вектори. Навчально-методичні матеріали орієнтовані на специфічні формати завдань НМТ: тести з однією правильною відповіддю та завдання на встановлення логічних відповідностей, які вимагають не лише репродуктивного відтворення формул, а й глибокого аналітичного мислення. Ефективність запропонованої методики перевірено під час педагогічного експерименту за участю 15 учнів старших класів. На констатувальному етапі було діагностовано переважно фрагментарний рівень знань та типові помилки, пов’язані з візуальним сприйняттям рисунків без належного теоретичного обґрунтування. Формувальний етап експерименту передбачав впровадження розробленої системи занять із використанням індивідуального підходу та акцентом на аналіз геометричних тверджень. Результати контрольного етапу підтвердили висунуту гіпотезу: середня успішність учнів значно зросла, що відображено у позитивній динаміці відсоткового виконання завдань (із суттєвим прогресом у виконанні багатокомпонентних задач на відповідність). Кількісні та якісні показники свідчать про формування стійких навичок застосування теорем у нестандартних ситуаціях. Практична значущість дослідження полягає у створенні готового до впровадження інструментарію для вчителів і репетиторів. Перспективи подальших розвідок окреслено в напрямі цифровізації методики та розробки аналогічних систем для стереометрії та алгебри.