ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРАВОЗНАВЦІВ

Анотація

У статті обґрунтовано актуальність інноваційних моделей дистанційного навчання як ресурсу формування професійної компетентності майбутніх правознавців в умовах цифровізації правової сфери та суспільних викликів. Окреслено ключові компоненти професійної компетентності юриста (нормативно-правова, аналітична, комунікативна, етична, цифрова та практико-прикладна) і показано, що їх розвиток у дистанційному форматі потребує практикоорієнтованих дидактичних рішень. Розкрито потенціал кейс-методу, проблемно-орієнтованого навчання, симуляцій (віртуальні судові дебати, моделювання консультації клієнта), інтерактивних платформ, змішаних моделей, мікронавчання та системи формувального оцінювання (рубрики, портфоліо, проєктні завдання) для забезпечення якості підготовки. Наголошено на значенні академічної доброчесності, зворотного зв’язку та цифрової грамотності як умов результативності дистанційної юридичної освіти. Запропоновано напрями подальшого вдосконалення методичного забезпечення й критеріїв оцінювання сформованості професійної компетентності правознавців у дистанційному середовищі. Зазначено, що упровадження інноваційних дистанційних моделей є доцільним напрямом модернізації юридичної освіти, що підвищує конкурентоспроможність випускників і відповідає сучасним потребам правничої практики.

Узагальнено підходи до організації онлайн/змішаного навчання, що поєднують теоретичну підготовку з практикоорієнтованими форматами (кейс-метод, симуляції судових процедур, проєктні завдання, робота з електронними правовими ресурсами). Показано, що ефективність дистанційної підготовки забезпечується методично продуманим дизайном курсів, системним зворотним зв’язком і компетентнісно зорієнтованим оцінюванням результатів навчання. Зроблено висновок про доцільність упровадження інноваційних дистанційних моделей як інструменту модернізації юридичної освіти та підвищення конкурентоспроможності випускників.