ОГЛЯД ТРЕНДІВ ЗА 2025 РІК ПО ТЕМІ «ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ» ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД
Анотація
У статті здійснено комплексний аналіз сучасних зарубіжних підходів до формування здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх учителів у контексті розвитку концепції health-promoting education та глобальних освітніх трансформацій. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження на педагогів, цифровізацією освітнього процесу та посиленням ролі закладів вищої освіти у забезпеченні благополуччя учасників освітнього середовища. У сучасному міжнародному освітньому дискурсі здоров’я та благополуччя дедалі частіше розглядаються не як допоміжний компонент, а як системоутворювальний чинник якості педагогічної освіти та професійної стійкості вчителя, що потребує переосмислення змісту й структури його професійної підготовки.
Метою статті є виявлення концептуальних засад і провідних тенденцій формування здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх учителів у зарубіжних системах педагогічної освіти, а також обґрунтування можливостей їх системної інтерпретації в контексті сучасних освітніх викликів.. Методологічну основу дослідження становлять аналіз і синтез зарубіжних наукових джерел, порівняльний аналіз, узагальнення результатів оглядових та емпіричних досліджень у сфері health-promoting education.
У результаті дослідження виокремлено провідні глобальні тренди 2025 року, серед яких посилення уваги до ментального здоров’я та психоемоційного благополуччя, розвиток навичок саморегуляції та професійного самозбереження педагога, інтеграція фізичної активності й здорового способу життя в освітній процес, а також активне впровадження цифрових та інноваційних підходів до здоров’язбережувальної освіти. Обґрунтовано переосмислення професійної ролі педагога як активного суб’єкта здоров’язбережувальної діяльності та фасилітатора благополуччя.
На основі узагальнення зарубіжного досвіду запропоновано авторську модель формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів, що поєднує когнітивний, ціннісно-мотиваційний і діяльнісний компоненти та орієнтована на інтеграцію здоров’язбережувальних підходів у зміст і організацію педагогічної освіти.
Посилання
Vincent-Höper S., Bogdanski J., Endrikat D., Janneck M. Health-promoting lecturing: development and validation of a measure. Frontiers in Education. 2025. Vol. 10. P. 1–12. DOI: 10.3389/feduc.2025.1675912.
Muraleedharan M., Figueiredo D., Shrisunder R., Jadhav S. Approaches to health promotion in higher education: A scoping review (2014–2024). Health Promotion Perspectives. 2025. Vol. 15. №. 3. P. 236–244. DOI: 10.34172/hpp.025.44629.
Marin E., Briede L., Kravale-Pauliņa M., Presņakova I. Embracing diversity through inclusive pedagogy: a comparative study of university faculty attitudes, competencies, and perceived challenges in Romania and Latvia. Frontiers in Education. 2025. Vol. 10. P. 1–10. DOI: 10.3389/feduc.2025.1682404.
Rupp R., Wallmann-Sperlich B., Bucksch J. Strategies and barriers to implementing physically active teaching in universities from the perspective of lecturers : a qualitative study. BMC Public Health. 2025. Vol. 25. P. 1–14. DOI: 10.1186/s12889-025-22075-x.
Paakkari O., Lyyra N., Tyrväinen H., Kulmala M. The core competencies of a health education teacher. AIESEP 2024 : Book of Abstracts of the International Association for Physical Education in Higher Education World Congress. 2024. P. 554.




