ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ РЕАКЦІЇ НА СТРЕС У ВОЄННИЙ ЧАС У ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
Анотація
В умовах повномасштабної війни, що триває в Україні, дослідження стресу та його впливу на психічне здоров’я населення набуває надзвичайної актуальності. Воєнні дії створюють безпрецедентний рівень психоемоційного напруження як для військовослужбовців, так і для цивільних громадян, що призводить до поширення тривожності, депресії, психічної травматизації та посттравматичного стресового розладу. Це робить вивчення механізмів емоційного реагування на стресові фактори воєнного часу та розробку дієвих методів його подолання пріоритетним завданням для сучасної психологічної науки та практики.
У статті проаналізовано особливості прояву стресу та його впливу на психічне здоров’я населення в умовах повномасштабної війни в Україні. Наголошено на зростанні поширеності тривожності, депресивних станів, посттравматичного стресового розладу та інших психоемоційних порушень серед військовослужбовців і цивільних громадян. Представлено результати досліджень, які демонструють взаємозв’язок між тривалим впливом воєнних стресорів – загрозою життю, втратою близьких, вимушеним переміщенням, руйнуванням житла – та формуванням негативних психологічних наслідків. Окрему увагу приділено статистичним даним щодо поширення стресу та порушень сну серед українців, а також гендерним відмінностям проявів стресових реакцій.
Висвітлено роль соціальних мереж як чинника, що одночасно підтримує комунікацію та посилює рівень психоемоційного напруження через постійне споживання травматичного контенту. Проаналізовано міжнародний досвід дослідження стресу в умовах військових конфліктів, зокрема серед молоді та державних службовців. Показано, що українські держслужбовці демонструють значно вищі показники стресу порівняно з працівниками державного сектору в інших країнах, що пояснюється впливом війни як екстремальної життєвої події.
Отримані результати підкреслюють необхідність розробки ефективних програм психологічної підтримки, спрямованих на подолання наслідків стресу, підвищення стресостійкості та профілактику психічних розладів у різних соціальних групах населення в умовах воєнного часу.
Посилання
Стрес від війни крізь призму вікової психології. Режим доступу: URL: https://nnizdn.navs.edu.ua/files/naukova_diyaln/2025/Programa_Stres.pdf
Стрес під час війни. 2024. URL: https://arpp.com.ua/articles/stress-during-the-war/
Володимир Шахов, Владислав Шахов, Анастасія Мащенко. Соціальні мережі як чинник ризику для ментального здоров’я у ранньому дорослому віці. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія: 2025. Випуск 82. С.101-107.
Як контролювати емоції та стрес під час війни. URL: https://epravda.com.ua/projects/yak-kontrolyuvati-emociji-800068/
Arheiam A.A., Tantawi M.E., Al-Omami M., Peeran S.W., Elmisalati W. Perceptions of Stress among Dental Students Living in a War-Affected Zone. J. Dent. Educ. 2019. Vol. 83. P. 48-55.
Alpak G., Unal A., Bulbul F., Sagaltici E., Bez Y., Altindag A., Dalkilic A., Savas H.A. Post-traumatic stress disorder among Syrian refugees in Turkey: A cross-sectional study. J. Psychiatry Clin. Pract. 2015. Vol. 19. P. 45-50.
Askenasy J.J., Lewin I. The impact of missile warfare on self-reported sleep quality. Part 1. Sleep. 1996. Vol. 19. P. 47-51.
Lunov V., Rozhkova I. Enhancing Student Resi-lience During Times of War: Strategies and Interventions. 2024. P. 1-13.
Marynissen H., Lauder M. Stakeholder-Focused Communication Strategy During Crisis: A Case Study Based on the Brussels Terror Attacks. J. Bus. Commun. 2020. Vol. 57. P. 176-193.
Ramón-Arbués E., Gea-Caballero V., Granada-López J.M., Juárez-Vela R., Pellicer-García B., Antón-Solanas I. The Prevalence of Depression, Anxiety and Stress and Their Associated Factors in College Students. J. Environ. Res. Public Health. 2020. Vol. 17: 7001.
Fel S.; Jurek K.; Lenart-Kłoś K. Relationship between Socio-Demographic Factors and Posttraumatic Stress Disorder: A Cross-Sectional Study among Civilian Participants’ Hostilities in Ukraine. J. Environ. Res. Public Health. 2022. Vol. 19: 2720.
Rugema L., Mogren I., Ntaganira J., Krantz G. Traumatic episodes and mental health effects in young men and women in Rwanda, 17 years after the genocide. BMJ. 2015. №5. e006778.
Sacco V., Bossio D. Using social media in the news reportage of War & Conflict: Opportunities and Challenges. J. Media Innov. 2015. N 2. P. 59-76.
World Healt Organization. WHO. DWM Ukrainian audio recordings. 2022. URL: https://who.canto.global/v/ILQN8T6EIO/album/S3MGN?viewIndex=0 .
Zhihaylo N., Sheviakov O., Burlakova I., Lozynskyy N., Karpinska R., Slavska Y., Ostapenko I., Gerasimchuk, O. Pedagogical Methods of Supporting Psychological Stability of Students During the War. Pedagog. Educ. Manag. Rev. 2022. Vol. 4. P. 51-65.
Singer P.W., Brooking E.T. LikeWar: The Weaponization of Social Media. Eamon Dolan Books: Boston. MA. USA. 2018.




