ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНОСПІВУ МАЙБУТНІХ МИТЦІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ТРАДИЦІЇ, ІННОВАЦІЇ, ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ

Анотація

У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз проблеми формування культури україноспіву майбутніх митців у закладах вищої мистецької освіти. Актуальність дослідження зумовлена потребою збереження й актуалізації національної вокальної традиції в умовах глобалізаційних процесів, інтенсивної міжкультурної взаємодії та трансформацій сучасного освітнього простору. Визначено сутність поняття «культура україноспіву» як інтегрованої професійно-особистісної якості майбутнього митця, що охоплює сукупність вокально-технічних умінь, художньо-інтерпретаційних навичок, глибокого усвідомлення національно-культурного контексту українського вокального мистецтва, а також сформованих ціннісно-смислових орієнтацій. Наголошено, що культура україноспіву виступає важливим чинником професійної компетентності, творчої самореалізації та національної ідентифікації майбутніх виконавців.

Розкрито роль традицій української вокальної школи як методологічної основи професійної підготовки студентів мистецьких спеціальностей, зокрема в аспектах формування автентичної манери співу, стилістичної точності, образно-емоційної виразності та глибини художньої інтерпретації. Проаналізовано сучасні інноваційні підходи до навчання вокалу, серед яких міждисциплінарна інтеграція, використання цифрових технологій, проєктна та рефлексивна діяльність, індивідуалізація освітньої траєкторії студентів. Окреслено ключові виклики, пов’язані з домінуванням масової культури, стандартизацією вокальної підготовки та зниженням інтересу до національних мистецьких традицій. Обґрунтовано необхідність цілеспрямованої інтеграції національної вокальної спадщини з інноваційними педагогічними технологіями з метою формування професійної компетентності, культурної стійкості та національної ідентичності майбутніх митців у сучасному соціокультурному просторі.