ПЕДАГОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

Анотація

У статті досліджено педагогічні стратегії розвитку критичного мислення студентів технічних університетів як ключової складової їхньої професійної підготовки. Актуальність теми зумовлена зростаючими вимогами до здатності майбутніх фахівців аналізувати інформацію, формулювати обґрунтовані судження, приймати відповідальні рішення в умовах невизначеності та швидких технологічних змін. У центрі уваги – пошук ефективних педагогічних підходів, які сприяють формуванню критичного мислення в умовах цифровізації та міждисциплінарності сучасної технічної освіти.

У роботі здійснено теоретичний аналіз поняття «критичне мислення», його структурних компонентів, функцій та значення для професійної діяльності інженера. Розглянуто особливості формування критичного мислення у студентів технічних спеціальностей, зокрема в контексті специфіки навчальних дисциплін, орієнтованих на точність, алгоритмічність і технологічну логіку. Визначено, що розвиток критичного мислення потребує поєднання когнітивних, метакогнітивних, комунікативних і рефлексивних стратегій, адаптованих до особливостей технічної галузі.

У статті систематизовано сучасні педагогічні стратегії, що довели свою ефективність у розвитку критичного мислення: проблемно-орієнтоване навчання (PBL), трансформативне навчання, змішане навчання (blended learning), метакогнітивні стратегії, інтеграція design thinking, дебати, кейс-метод, рефлексивні практики. Проведено порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду, зокрема практик Німеччини, США, Китаю, Пакистану, що дозволяє адаптувати ефективні моделі до українських реалій. Особливу увагу приділено ролі викладача як фасилітатора мислення, здатного створити умови для розвитку аналітичних, інтерпретаційних і аргументативних навичок студентів.

Узагальнено результати наукових досліджень, які підтверджують, що найбільш ефективними є стратегії, що забезпечують активне залучення студентів до навчального процесу, стимулюють самостійне мислення, сприяють формуванню навичок аналізу, оцінки, порівняння, синтезу та рефлексії. Показано, що цифрове освітнє середовище створює нові можливості для реалізації таких стратегій, зокрема через використання інтерактивних платформ, онлайн-дискусій, віртуальних кейсів і проєктної діяльності.

У результаті дослідження сформульовано методичні рекомендації щодо впровадження педагогічних стратегій розвитку критичного мислення у навчальні курси технічних спеціальностей. Запропоновано підходи до інтеграції гуманітарного компонента в технічну освіту, розробки рефлексивних блоків у навчальних модулях, а також критерії оцінювання рівня сформованості критичного мислення. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення освітніх програм, підготовки викладачів, створення адаптивного освітнього середовища, що сприяє формуванню критично мислячого фахівця нового покоління.