ВИКОРИСТАННЯ СИМУЛЯТОРІВ У ПІДГОТОВЦІ СУДНОВИХ МЕХАНІКІВ
Анотація
У статті розглядається питання підвищення ефективності професійної підготовки суднових механіків шляхом використання сучасних тренажерних технологій і симуляційних систем. Акцентовано увагу на ролі симуляторів як інноваційного інструменту навчального процесу, який забезпечує формування практичних навичок експлуатації, технічного обслуговування та діагностики суднових енергетичних установок у безпечному навчальному середовищі. Показано значення інженерних тренажерів (Engine Room Simulators) для розвитку практичних навичок, технічного мислення та здатності діяти в аварійних ситуаціях. Проаналізовано основні типи судномеханічних тренажерів, зокрема повномасштабні машинні відділення, комп’ютерні віртуальні симулятори та інтегровані навчальні комплекси. Розкрито переваги їх використання у підготовці майбутніх фахівців морського транспорту, серед яких – можливість моделювання аварійних ситуацій, відпрацювання алгоритмів реагування на позаштатні режими роботи обладнання, формування командної взаємодії та професійної відповідальності.
У статті також розглядаються методичні аспекти впровадження симуляторів у навчальні програми морських закладів освіти України відповідно до вимог Міжнародної конвенції ПДНВ (STCW) та міжнародних стандартів безпеки. Наведено приклади успішного використання симуляційних технологій у провідних морських академіях світу та вітчизняних закладах. Особливу увагу приділено проблемам адаптації симуляційних систем до національної освітньої бази, підготовці викладацького складу й необхідності оновлення технічної інфраструктури навчальних закладів.
Зроблено висновок, що використання симуляторів у підготовці суднових механіків є ключовим чинником підвищення якості освіти, професійної компетентності випускників і безпеки судноплавства загалом. Подальший розвиток симуляційних технологій та їх інтеграція в освітній процес мають стратегічне значення для формування сучасного флоту України та забезпечення конкурентоспроможності на міжнародному ринку праці.
Посилання
Міжнародна морська організація. Кодекс ПДНВ (STCW Code): Частина A. Лондон : ІМО, 2017. 312 с.
Міжнародна морська організація. Типовий курс ІМО 7.02. Головний механік і старший помічник механіка. Лондон : ІМО, 2014. 280 с.
Міжнародна морська організація. Типовий курс ІМО 7.04. Вахтовий механік. Лондон : ІМО, 2014. 245 с.
Міюсов М. В., Ніколаєва Л. Л., Смолець В. В. Перспективи розвитку іммерсивного навчання в морській освіті та підготовці. Transactions on Maritime Science. 2022. Т. 11. № 2. DOI: 10.7225/toms.v11.n02.014.
Тюркістанлі Т. Т. Сучасні методи навчання в морській освіті та підготовці: бібліометричний аналіз цифровізації освіти та сучасних тенденцій. Computer Applications in Engineering Education. 2023. Т. 32. № 3. DOI: 10.1002/cae.22690.
Політехніка Гданська. Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. URL: https://cne.pg.edu.pl/wydarzenia/715-lokalne-modele-llm-21-marca-2025-r.
Достижения в моделировании земных систем. [Електронний ресурс]. URL: https://agupubs.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1029/2024MS004485.
Хомутов О. А. Психолого-педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх суд-нових механіків. Наукові записки Херсонської державної морської академії. 2020. Вип. 15. С. 59–64.
Морська адміністрація України. Вимоги до тренажерних центрів та сертифікації програм підготовки моряків: метод. рекомендації. Київ : Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (МІУ). 2023. 48 с.
Міністерство освіти і науки України. Державний стандарт вищої освіти України. Спеціальність 271 «Річковий та морський транспорт» (бакалавр, магістр). Київ : МОН України, 2021. 67 с.
