РОЛЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ У ФОРМУВАННІ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ

Анотація

У статті проаналізовано педагогічну практику як важливий етап професійного становлення майбутнього вчителя історії, у межах якого відбувається формування морально-етичних якостей особистості. В умовах сучасних трансформацій української освіти посилюється потреба у вчителеві, який не лише володіє фаховими знаннями, але й демонструє високий рівень моральної відповідальності, здатний бути взірцем для учнів, виховуючи у них толерантність, справедливість, повагу до інших і громадянську свідомість. Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки вчителя історії у закладах вищої освіти. Предметом – педагогічна практика як чинник формування морально-етичних якостей здобувача освіти. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне узагальнення ролі педагогічної практики у вихованні етичної культури майбутніх педагогів.

У дослідженні застосовано методи аналізу наукових джерел, нормативно-правових документів, методичних матеріалів закладів вищої педагогічної освіти України, а також узагальнення результатів педагогічної практики. Проаналізовано вимоги сучасних освітніх стандартів до морального обличчя вчителя, роль наставника й педагогічного середовища, вплив взаємодії з учнями, участі у виховних заходах, формального й неформального зворотного зв’язку.

Результати дослідження підтверджують, що саме у процесі педагогічної практики закладається моральна зрілість майбутнього вчителя: формується професійна відповідальність, здатність до етичного вибору, педагогічна рефлексія, уміння будувати толерантні й поважні стосунки. Практика слугує простором для втілення принципів гуманізму, академічної доброчесності, справедливості та педагогічного партнерства.