СИНЕРГІЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ТА ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД

Ірина Усатова; Артем Ведмедюк; Богдан Усатов; Роман Шмиголь

doi:10.36550/2415-7988-2025-1-221-294-301

Ірина Усатова Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0000-0002-9485-6111
Артем Ведмедюк Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0000-0002-4904-7841
Богдан Усатов Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0009-0001-8380-4420
Роман Шмиголь Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0009-0009-4092-5167

DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2025-1-221-294-301

Ключові слова: здоров’язбережувальна компетентність, цифрова компетентність, професійна підготовка педагогів, синергія, міждисциплінарний підхід, інноваційна освіта

Анотація

підготовки майбутніх педагогів у контексті сучасних трансформацій освіти, спричинених глобальними викликами цифровізації, інформатизації та посилення ролі здоров’я в освітньому середовищі. Обґрунтовано доцільність використання синергетичного підходу, який забезпечує взаємопідсилення двох ключових складових сучасної педагогічної компетентності: здатності до збереження і зміцнення здоров’я та ефективного застосування цифрових технологій у професійній діяльності. Наголошено, що саме така інтеграція сприяє формуванню нового типу педагога – фахівця, який поєднує технологічну грамотність із гуманістичними цінностями, відповідальністю за психофізичний стан власний і своїх вихованців.

Підкреслено міждисциплінарний характер досліджуваної проблеми, що поєднує педагогічні, психологічні, інформаційно-технологічні та валеологічні аспекти. Здоров’язбережувальна компетентність визначена як інтегративна характеристика особистості майбутнього педагога, яка включає систему знань, умінь, ціннісних орієнтацій і поведінкових стратегій, спрямованих на підтримання фізичного, психічного й соціального благополуччя, профілактику професійного виснаження та формування культури здорового способу життя в освітньому процесі. Цифрова компетентність розглядається як здатність ефективно, критично та безпечно застосовувати цифрові інструменти й ресурси в навчальній, комунікаційній і науковій діяльності, що створює передумови для індивідуалізації та оптимізації освітнього процесу.

Доведено, що синергія зазначених компетентностей сприяє формуванню цілісної професійної готовності майбутніх педагогів до інноваційної діяльності, розвитку цифрової культури, підвищенню якості освітнього процесу та зміцненню здоров’язбережувального потенціалу освітнього середовища.

Посилання

Барбашина К. Синергетичний підхід як інстру-мент дослідження міждержавних відносин. Філософія та політологія в контексті сучасної культури. 2021. 13(2). С. 49–55.
Білоножко О. В. Здоров’язбережувальна компе-тентність як складова професійної культури педагога: особливості формування в умовах воєнного стану. Вісник післядипломної освіти: збірник наукових праць. Серія «Педагогічні науки». 2024. 29(58). С. 40–52. DOI: https://doi.org/10.58442/3041‐1831‐2024‐29(58)‐40‐52)
Бондар Н. Інтегрований підхід до формування іншомовної компетентності фахівців-філологів у теорії та практиці. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems 2022. 64. С. 174–180. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2022-64-174-180.
Вознюк О. В. Розвиток вітчизняної педагогічної думки: синергетичний підхід: монографія / за ред. проф. П. Ю. Сауха. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. 2009. 184 с.
Дудко С. Г. Сучасні підходи до формування здоров’язбережувальної та здоров’ярозвивальної ком-петентностей учнів базової середньої освіти. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2023. (1(355)). С. 80–87 URL: http://hdl.handle.net/123456789/9763
Інноваційні технології навчання в умовах модернізації сучасної освіти: монографія / за наук. ред. д. пед. н., проф. Л. З. Ребухи. Тернопіль : ЗУНУ. 2022. 143 с.
Карташова Л. А. Цифрові технології для ство-рення навчального середовища нового покоління як екосистеми. Цифрова компетентність сучасного вчи-теля нової української школи : збірник матеріалів всеук-раїнського науково-практичного семінару (м. Київ, 3 березня 2022 р.). 2022. С. 28–31. URL: https://lib.iitta.gov.ua/731095/.
Кицюк І., Науменко Н., Присяжнюк В. Євро-пейський зелений курс: можливості та наслідки для українського бізнесу. 2023. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-87.
Кравченко О. В. Творче освітнє середовище як умова підготовки до самовияву майбутнього викладача. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. (69. т. 2). S. 192–196. (Kravchenko, O. V. (2020). DOI: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.69-2.38.
Крамар С. Використання програмно-апарат-ного комплексу ARDUINO для підвищення цифрової компетентності вчителів. Цифрова компетентність сучасного вчителя нової української школи : зб. матеріалів всеукраїнського науково-практичного семіна-ру (м. Київ, 3 березня 2022 р.). 2022. С. 48–52. Київ. URL: https://lib.iitta.gov.ua/731095/.
Криштанович, С. В., Криштанович, М. Ф. (2023). Педагогічні умови формування педагогічної компетентності майбутніх викладачів у процесі змішаного навчання в закладі вищої освіти. Академічні візії. (25). URL: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/717.
Кучерявий, О. Г. (2022). Професійний і особис-тісний розвиток сучасного вчителя: монографія. Кропивницький: Імекс-ЛТД. 279 с.
Ларіна, Т. В. (2024). Професійно-педагогічна мобільність викладача в контексті креативності. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. (216). С. 351–357. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2024-1-216-351-357.
Лунячек В. (2020). Компетентнісний підхід як методологія професійного розвитку працівника освіти. Нова педагогічна думка. № 2 (102). С. 37–45. DOI: https://doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-37-45.
Муращенко О. В. Інноваційна педагогічна діяльність майбутніх учителів початкових класів. Збірник наукових праць. Педагогічні науки. 2023. Вип. 104. С. 43–49. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2023-104-7.
Рідкодубська А. А. Практична спрямованість професійної підготовки працівників соціальної сфери. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2017. Вип. 1 (40). С. 242–244. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/57876998-6412-41b9-92ad-867d4f04b851/content.
Самілик, В. І., Кохно, Л. С. (2024). Формування здоров’язбережувальної компетентності в учнів під час вивчення інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут». Інноваційна педагогіка. (74). 77–81. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2024/74.12.
Сипченко, В. І., Ткаченко, В. В. (2018). Здоров’язбережувальна компетентність як складник професійної майстерності працівників закладів вищої освіти. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія: «Педагогічні науки». (17). URL: https://ped-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/3061.
Усатова, І., Король, Т., Ведмедюк, А. (2024). Міждисциплінарний підхід у професійній підготовці майбутніх фахівців. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Педагогічні науки». (1). S. 51–57. DOI: https://doi.org/10.31651/2524-2660-2024-1-51-57.
Цуркан, М., Лясковська, А.-Х., Харовська, І. (2025). Здоров’язбережувальна компетентність педагога як основа компетентнісного підходу в сучасному освітньому процесі. Педагогічна Академія: наукові записки. (14). DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.14834426.
Цюй Г. Синергетичний підхід: сутність і харак-терні особливості застосування в наукових дослідженнях з педагогіки мистецтва. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. (27). С. 127–130. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series14.2019.27.20.
Щербан Т. Д., Хома П. П. Цифрова компе-тентність вчителя. Міжнародний науковий журнал «Освіта і наука». 2024. 1(36). С. 273–280. https://msu.edu.ua/1076-2/.