ФОРМУВАННЯ НАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ХІМІЇ. ПРАГМАТИЧНИЙ ПІДХІД

Ключові слова: наукова компетентність, складники наукової компетентності, наукова діяльність, прагматичний підхід, мотивованість, результативність

Анотація

Підготовка наукових кадрів є надзвичайно важливою і актуальною задачею, для вирішення якої в Центральноукраїнському національному технічному університеті залучаються всі структури наукового простору, які створюють умови для формування у здобувачів вищої освіти наукової компетентності.

В статті приведено визначення наукової компетентності як здатності здобувачів вищої освіти застосовувати знання, навички та набутий в попередніх навчальних закладах досвід для вирішення наукових проблем, проведення досліджень, а також уміння аналізувати та систематизувати інформацію, формулювати гіпотези, планувати і проводити експерименти, пояснювати результати.

У вигляді схеми показана результативність науково-технічної діяльності університету з доповненням успішних прикладів. Розкрита роль навчальної дисципліни «Хімія» у формуванні наукової компетентності. Більшість здобувачів вищої освіти вивчають хімію з перших днів навчання в університеті, але при цьому вони вже мають основи хімічних знань, тому ця дисципліна є важливою в становленні їх як дослідників, а в подальшому науковців. Метою викладання дисципліни є поглиблення знань та багатоцільова зацікавленість здобувачів у проведенні досліджень для чого створені умови у вигляді відповідної, з урахуванням сучасності тематики та лабораторної бази для проведення досліджень. Показаний тісний зв’язок між мотивованістю до виконання досліджень і результатом. Розглянуті особливості формування наукової компетентності з точки зору прагматичного підходу – практичного, реалістичного та орієнтованого на результат способу мислення та дій заради конкретних цілей і прийняття рішень, що приносять найбільшу користь. Приведені у вигляді схеми види досліджень, які проводяться при вивченні дисципліни «Хімія», а також критерії оцінювання результатів дослідження.

Посилання

Бабенко Т. В. Розвиток дослідницької компетентності вихованців у позашкільній освіті. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. (216). C. 87-91. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2024-1-216-87-91
Бабійчук С.М. Педагогічна концепція «Наукова освіта». Освітній дискурс: збірник Наукових праць. 2020. 23. С. 14-21.
Про вищу освіту. Закон України від 01.07.2014, №1556-VII
Проєкт PISA (Programme for International Student Assessment). 2025.
Козленко О. Функціональна грамотність з при-родничих наук PISAvs природничо-наукова компе-тентність. Біологія і хімія в рідній школі. 2022. №2. С. 2-6. URL: http://lib.iitta.gov.ua/730778
Макєєв С., Т. Грановська, О. Сидоренко. Формування природничо-наукової компетентності засобами ІКГ на уроках у старшій школі.
Марущак О.М. Поняття компетентностей у педагогічній діяльності. Креативна педагогіка (науково-педагогічний журнал) «Полісся». Житомир. 2016. Вип.11. С. 97-108.
Наукові записки ВДПУ М.Коцюбинського. Серія: Теорія та методика навчання природничих наук. №1. 2021.
Умови розвитку наукової компетентності майбутніх інженерів-дослідників у процесі фахової підготовки магістрів за освітньо-науковою програмою. С. Г. Міщенко, М. Г. Міщенко. Збірник наукових праць «Педагогічні науки». №86. 2019. С. 291-296. URL: https://share.google/SECtbBbk2LDGNS2Rn
Шумка М. Основні ідеї прагматизму: істинність чи корисність. Західноукраїнський національний університет. 2010 URL: http://dspace.wunu.edu.ua>bitstream>OCHBO....
Опубліковано
2025-10-27
Як цитувати
Тунік, Т., Коломієць, Л., & Мірзак, Т. (2025). ФОРМУВАННЯ НАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ХІМІЇ. ПРАГМАТИЧНИЙ ПІДХІД. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (221), 283-288. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2025-1-221-283-288