ПРОФЕСІЙНА АКТИВНІСТЬ ТА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
Анотація
Активність існує тільки в живих системах. Тому немає процесів, які б були повністю активними або повністю пасивними. Кожен процес виникає через зовнішні та внутрішні причини. Спосіб вирішення конфліктів між ними – це відображення. Якщо конфлікт вирішується в більш прогресивному напрямку, то вплив внутрішніх причин на об’єкт зростає. А це не означає, що об’єкт сам по собі розвивається або дозріває як замкнута система. Натомість, це означає, що зовнішні фактори потрапляють у внутрішню структуру, де вони відображаються та фіксуються у більш складних формах. Відображення – це механізм, через який організм перетворює зовнішні визначальні фактори в моменти його самовизначення.
У філософській та психологічній літературі зазначається, що повністю спонтанної активності не існує. По-перше, тому що суб’єкт активності, завжди усвідомлює характер об’єкта, до якого він звертається, і здатний усвідомити, що цей об’єкт існує, навіть якщо він знаходиться далеко в просторі або часі, це потрібно для того, щоб почати дію. По-друге, будь-який внутрішній стан суб’єкта, який викликає дію, виникає через попередні взаємодії суб’єкта з оточенням.
Наступне зростання активності пов’язане з тим, що зовнішні фактори стають внутрішніми. Отже, активність є одним із головних ознак людської діяльності, яка вказує на здатність людини розвиватися самостійно і рухатися, починаючи з цілеспрямованих продуктивних дій. У цьому процесі цілі та засоби діяльності не беруться безпосередньо з поточної ситуації, і вони не є повністю спонтанними. Зазвичай вони мають джерело в подіях, які відбувалися раніше, тобто вони визначаються широким життєвим контекстом, основним змістом якого є взаємодія з іншими людьми, а також соціально-культурне ставлення до природи.
Категорія активності є однією з головних в психолого-педагогічній науці. У наукових статтях, які розглядають цю тему, особливу увагу отримують такі поняття, які описують сутність активності – це процес, дія, вчинок, поведінка, діяльність, життєдіяльність тощо. Часто активність порівнюють з діяльністю, яка є близькою до неї. У деяких учених активність розглядається як ознака людської діяльності, яка відрізняється від пасивної діяльності. У цьому випадку поняття активності пов’язують з самодіяльністю, яка є необхідною людині зсередини, а не нав’язується зовні.
Посилання
Ватан Ю. Метакогнітивна активність у суб’єк-тному вимірі. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Психологія. Випуск 1 (54). 2022. С. 12-18.
Дорофей С. В. Творча активність як мотива-ційний компонент у системі підготовки спеціаліста до творчої професійної діяльності. Збірник наукових праць К_ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України. Проблеми сучасної психології. 2012. Випуск 18. С. 291-302.
Купрієвич В. Самоменеджмент в діяльності керівника сучасного закладу професійної освіти. Після-дипломна освіта в Україні. Грудень 2017 року. С. 88-90.
Радул В.В. Соціальна зрілість особистості: монографія. Харків:Мачулін, 2017. 442 с.
Розвиток суб’єктної активності дорослих у віртуальному просторі: монографія / М.Л. Смульсон, П.П. Дітюк, І.Г. Коваленко-Кобилянська, Д.С. Меще-ряков, М.М. Назар [та ін.]; за ред. М. Л. Смульсон. К. : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2018. 180 с.
Тараненко Г. Г., Кукіна Н. В. Соціальна актив-ність особистості як засадничий принцип розбудови громадянського суспільства. Вісник науки та освіти. 2023. № 3(9). С. 251-265.




