ПРОФЕСІЙНА АКТИВНІСТЬ ТА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Анотація

Активність існує тільки в живих системах. Тому немає процесів, які б були повністю активними або повністю пасивними. Кожен процес виникає через зовнішні та внутрішні причини. Спосіб вирішення конфліктів між ними – це відображення. Якщо конфлікт вирішується в більш прогресивному напрямку, то вплив внутрішніх причин на об’єкт зростає. А це не означає, що об’єкт сам по собі розвивається або дозріває як замкнута система. Натомість, це означає, що зовнішні фактори потрапляють у внутрішню структуру, де вони відображаються та фіксуються у більш складних формах. Відображення – це механізм, через який організм перетворює зовнішні визначальні фактори в моменти його самовизначення.

У філософській та психологічній літературі зазначається, що повністю спонтанної активності не існує. По-перше, тому що суб’єкт активності, завжди усвідомлює характер об’єкта, до якого він звертається, і здатний усвідомити, що цей об’єкт існує, навіть якщо він знаходиться далеко в просторі або часі, це потрібно для того, щоб почати дію. По-друге, будь-який внутрішній стан суб’єкта, який викликає дію, виникає через попередні взаємодії суб’єкта з оточенням.

Наступне зростання активності пов’язане з тим, що зовнішні фактори стають внутрішніми. Отже, активність є одним із головних ознак людської діяльності, яка вказує на здатність людини розвиватися самостійно і рухатися, починаючи з цілеспрямованих продуктивних дій. У цьому процесі цілі та засоби діяльності не беруться безпосередньо з поточної ситуації, і вони не є повністю спонтанними. Зазвичай вони мають джерело в подіях, які відбувалися раніше, тобто вони визначаються широким життєвим контекстом, основним змістом якого є взаємодія з іншими людьми, а також соціально-культурне ставлення до природи.

Категорія активності є однією з головних в психолого-педагогічній науці. У наукових статтях, які розглядають цю тему, особливу увагу отримують такі поняття, які описують сутність активності – це процес, дія, вчинок, поведінка, діяльність, життєдіяльність тощо. Часто активність порівнюють з діяльністю, яка є близькою до неї. У деяких учених активність розглядається як ознака людської діяльності, яка відрізняється від пасивної діяльності. У цьому випадку поняття активності пов’язують з самодіяльністю, яка є необхідною людині зсередини, а не нав’язується зовні.