ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Анотація

У статті проаналізовано педагогічні ідеї науковців щодо проблеми формування творчих здібностей особистості. У наукових дослідженнях вітчизняних учених означену проблему ви­світлено в різних аспектах: загальні питання формування творчої особистості; сутність творчої діяльності, її етапи, методи навчання; специфіка творчих здібнос­тей, зокрема, молодших школярів, та збагачення їхнього творчого потен­ціалу. Неодноразово підкреслювалася думка, що формування здібностей є керованим психолого-педагогічним процесом, який впливає на мотивацію творчої діяльності, пізнавальні інтереси, загальнонавчальні уміння. Доведено, що творчість є метою й умовою самореалізації людини. Крім того, творчість дітей, хоча і не може прирівнюватися до творчості дорослих, становить важливу передумову їхнього розвитку.

У змісті статті зазначається, що у науковому обігу не існує єдиної системи компонентів дефініції «творчі здібності». Приділяючи велику увагу вивченню творчих здібностей, вчені, з метою з’ясування якостей особистості, що сприяють творчим проявам, намагаються поставити їх у залежність від рівня інтелекту. Обгрунтовано, що залежність між інтелектом і творчими здібностями є, але міру її необхідно з’ясовувати відповідно до діяльності, у яку вони включені. Узагальнено праці учених різних наукових галузей щодо проблеми творчих здібностей і зроблено висновок відносно того, що пусковим механізмом творчої діяльності є мотиваційний аспект. Доведено, що лише через вивчення особистості у життєдіяльності можна зрозуміти залежність будь-якого виду діяльності від наявних здібностей і навпаки. Здібність піднімає діяльність на вищий рівень, і така якісно нова діяльність відповідає новим потребам, інтересам і впливає на подальший розвиток особистості та її здібності. Серед компонентів творчих здібностей: спонтанність, фантазійність, гнуч­кість та оригінальність думки, інтуїтивність народження ідей, викорис­тання підсвідомого у розв’язанні проблем, іноді ‒ наявність суперечностей як результату необґрунтованих припущень, пізнавальна допитливість, здібність до мисленнєвих операцій та перенесення досвіду, цінність сприйняття, готовність пам’яті, гнучкість мислення, здатність оцінювати дії, легкість генерування ідей, здібність передбачати, уміння переносити знання у нову ситуацію, розвинена уява, вміння створювати нові образи та зна­ходити багатоваріантність розв’язків.