ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ АРТ-МЕНЕДЖЕРА У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Анотація
Сучасна практика управління у сфері мистецтва зазнає впливу глибоких трансформацій в економічній, соціальній та культурній площині, а також у державній культурній політиці. Ці обставини зумовлюють нагальну потребу у формуванні висококваліфікованих фахівців, спроможних забезпечити ефективне управління арт-сферою. Арт-менеджери стають ключовими агентами змін, здатними поєднувати художнє бачення та стратегічне управління культурними процесами, фахівцями нового типу, що володіють як креативними навичками, так і компетентністю в організаційній та економічній сферах. Це обумовлює важливість дослідження професійної діяльності арт-менеджера.
У статті розглянуто специфіку професійної діяльності арт-менеджера в умовах сучасної соціокультурної трансформації. Досліджено понятійно-термінологічний апарат, окреслено основні напрями, функції та стилі керівництва у сфері арт-менеджменту. Проаналізовано становлення і розвиток арт-менеджменту в країнах Європи, виділено ключові історичні етапи становлення арт-ринку. Окрема увага приділена особистості арт-менеджера як носія управлінської, креативної та культуротворчої функцій. Визначено професійні компетенції, аксіологічні орієнтації та управлінські стратегії, необхідні для ефективної діяльності у сфері культури і мистецтва. Надано класифікацію видів арт-менеджменту, охарактеризовано їх особливості у контексті сучасних викликів. Узагальнено роль арт-менеджера як інтегратора соціокультурного досвіду та координатора креативних процесів. Встановлено, що професійна діяльність арт-менеджера є ключовим елементом розвитку сучасного культурного середовища. Формування ефективної системи підготовки таких фахівців вимагає інтеграції міждисциплінарних знань, практико-орієнтованих підходів та активного використання цифрових інструментів. Визначено перспективи подальших розвідок, які передбачають вивчення впливу цифрової трансформації на роль арт-менеджера, а також розробку адаптивних моделей підготовки фахівців у сфері креативних індустрій.
Посилання
Карлін М. І. Можливості застосування лізингу персоналу і аутсорсингу в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2011. № 1. С. 96–102.
Карпюк О. А. Івент-менеджмент в туристичній галузі: світовий досвід та перспективи для України. Актуальні проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку індустрії туризму в Україні та Польщі : матеріали дев’ятої міжнародної науково-практичної конференції. С. 39‒42.
Пічик К. В. Івент-маркетинг як сучасний інструмент впливу на споживача. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки. 2016. Т. 1. Вип. 1. С. 145–148. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMAe_2016_1_1_22.
Allen J., O`Toole W., Harris R. & McDonnell I. Festival & Special Event Management. Australia : John Wiley & Sons. 2011.
Getz D. Special Events : Defining the product. Tourism Management. 1989. №10 (2). P. 135–137.
Getz D. Events management and event tourism. (1st ed.). New York : Cognizant Communications Corp. 1997.
Getz D. Events tourism and the authenticity dilemma. In W. Theobald (Ed.), Global tourism (2nd ed.). Oxford : Butterworth-Heinemann. 1998. P. 409–427.
Getz D. The impacts of mega events on tourism: Strategies for destinations. In T. Andersson,C. Persson, B. Sahlberg, & L. Strom (Eds.), The impact of mega events. Ostersund, Sweden : European Tourism Research Institute. 1999. P. 5–32.
Goldblatt Joe. Special Events : Event Leadership for a New World. New York : John Wiley and Sons, Ltd. 2004. 528 р.
Woodcock M., Francis D. The liberated manager. URL: https://altairbook.com/books/4704175-raskreposhchennyy-menedjer.html
