ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ГОТОВНОСТІ ДО КЕРІВНИЦТВА ОРКЕСТРОВИМ КОЛЕКТИВОМ ЯК АКТУАЛЬНА ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Анотація

У статті обґрунтовано актуальність формування у майбутніх бакалаврів музичного мистецтва готовності до керівництва оркестровим колективом. Зазначено, що керівництво оркестровим колективом вимагає від майбутніх бакалаврів музичного мистецтва високого рівня музично-теоретичних знань, диригентських навичок, володіння оркестровим репертуаром, а також сформованих лідерських якостей, комунікативних навичок та вміння організувати творчу діяльність оркестрового колективу. Здійснено аналіз підходів науковців до визначення поняття «готовність», «оркестрове виконавство», ознак музично-інструментального колективу. Визначено, що формування у майбутніх бакалаврів музичного мистецтва готовності до керівництва оркестровим колективом має здійснюватися з урахуванням особливостей міждисциплінарного підходу, який дозволить взаємодіяти між такими галузями як педагогіка, музикознавство. Цілісний підхід до проблеми готовності дає можливість гармонічно поєднати різні аспекти підготовки бакалаврів музичного мистецтва до керівництва оркестровим колективом – від особистісних до професійно орієнтованих. Враховуючи виклики сучасної мистецької освіти, готовність до керівництва оркестровим колективом визначено як особистісне утворення, що формується на основі знань, умінь, навичок, досвіду, цінностей та сприяє ефективній взаємодії в оркестровому колективі. Розкрито зміст цього поняття. Наголошено, що в процесі професійної підготовки майбутніх бакалаврів музичного мистецтва важливе значення займає створення сприятливих умов для усвідомлення ними ролі керівника як організатора музичного процесу. Акцентовано на тому, що вагомим є розуміння поступового та послідовного розвитку окремих елементів, яких можна досягти через інтеграцію теоретичних знань із практичними вміннями. У висновку зазначено, що важливим є взаємодія теоретичних знань (з інструментознавства, творчості композиторів різних епох, оркестрового репертуару, особливостей жанру та стилю) та практичної діяльності (навичок читання оркестрових партитур, диригування). Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових досліджень у галузі мистецької освіти та вдосконалення професійної підготовки майбутніх бакалаврів музичного мистецтва.