ОСВІТНІ БАЗИ ДАНИХ: АНАЛІЗ ПРАКТИЧНИХ КЕЙСІВ
Анотація
У дослідженні представлено аналіз сучасних практик використання освітніх баз даних у різних контекстах функціонування цифрового освітнього середовища. У фокусі проєкту — прикладні кейси, що демонструють потенціал баз даних як інструменту для підтримки управлінських рішень, підвищення ефективності викладання, персоналізації навчання та забезпечення інклюзивності. На основі міждисциплінарного підходу та використання елементів кейс-методу здійснено огляд вітчизняного та міжнародного досвіду щодо впровадження інформаційних систем у закладах загальної середньої та вищої освіти. Під час реалізації проєкту було ідентифіковано ключові напрями застосування баз даних в освіті: ведення електронної документації та облік здобувачів освіти, моніторинг індивідуалізованих освітніх траєкторій, збереження та поширення навчальних матеріалів, забезпечення функціонування бібліотечних систем, організація роботи зі здобувачами з особливими освітніми потребами. Окреслено також основні виклики, що супроводжують розбудову освітніх баз даних: забезпечення кібербезпеки, дотримання норм етичного використання даних, потреба в професійній підготовці педагогічного персоналу, адаптація інформаційних систем до динаміки освітнього процесу. У межах дослідження підкреслено, що з розвитком ІТ-сфери відбувається трансформація освітніх баз даних — від інструментів обліку до потужних аналітичних платформ, що використовуються для прийняття рішень, передбачення освітніх ризиків і підвищення якості навчання. Узагальнення результатів дозволяє зробити висновок про доцільність подальшого впровадження інноваційних підходів до інтеграції баз даних в освітню діяльність. Запропонований аналіз практичних кейсів може стати підґрунтям для розробки нових цифрових рішень у сфері освіти, спрямованих на забезпечення гнучкості, індивідуалізації та стійкості освітніх процесів.
Посилання
Black P., Wiliam D. Developing the theory of formative assessment. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 2009. Vol. 21(1). Pp. 5–31. URL: https://doi.org/10.1007/s11092-008-9068-5
Bowers A. J. Reconsidering grades as data for decision making: More than just academic knowledge. Journal of Educational Administration. 2009. Vol. 47(5). Pp. 609–629. URL: https://doi.org/10.1108/09578230910981080
Chen B., Bryer T. Investigating instructional strategies for using social media in formal and informal learning. The International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2012. Vol. 13(1). Pp. 87–104. URL: https://doi.org/10.19173/irrodl.v13i1.1027
Cronin C. Openness and praxis: Exploring the use of open educational practices in higher education. The International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2017. Vol. 18(5). Pp. 15–34. URL: https://doi.org/10.19173/irrodl.v18i5.3096
Dede C., Ho A., Mitros P. Big data analysis in higher education: Promises and limitations. EDUCAUSE Review. 2016. Vol. 51(5). Pp. 34–44.
East M. Using educational data to support student learning: Practical applications in schools. Journal of Educational Technology & Society. 2020. Vol. 23(2). Pp. 45–56.
González-Conejero J. L., García-Peñalvo F. J., Therón R. SIS and analytics: Educational systems in the digital age. Education and Information Technologies. 2020. Vol.25. P. 509–528. URL: https://doi.org/10.1007/s10639-019-09977-8
Healy M. R., Root S. Integrating databases into social studies education: A case for critical data literacy. Social Education. 2017. Vol. 81(5). Pp. 297–302.
Kolomoiets T., Shyshkina M., Popel M. Development of information and educational environment in Ukrainian universities. CEUR Workshop Proceedings. 2020. Vol. 2732. Pp. 102–114.
Kruse G. Education data systems and the future of personalized learning. Educational Policy Review. 2019. Vol. 31(4). Pp. 12–25
Liu L., Wang Q. Case-based learning in database education: A study from Chinese universities. International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2019. Vol. 16(1). P. 35. URL: https://doi.org/10.1186/s41239-019-0161-5
Smalii I. Institutional repositories in Ukrainian universities: Modern state and development prospects. Open Educational E-Environment of Modern University. 2022. Vol. 13. Pp. 143–157. URL: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2022.1311
UNESCO. Artificial Intelligence in Education: Challenges and Opportunities for Sustainable Development. 2019. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000366994
Wayman J. C. Involving teachers in data-driven decision making: Using computer data systems to support teacher inquiry and reflection. Journal of Education for Students Placed at Risk. 2005. Vol. 10(3). Pp. 295–308. URL: https://doi.org/10.1207/s15327671espr1003_5
Wiley D. The access compromise and the 5th R. Iterating toward openness. URL: https://opencontent.org/blog/archives/3221
Williams T., Ricci T. Leveraging student data for academic interventions: Emerging practices and policies. Journal of School Administration Research and Development. 2021. Vol. 6(1). Pp. 1–9. URL: https://doi.org/10.32674/jsard.v6i1.2789
Yurchenko A., Rozumenko A., Rozumenko A., Momot R., Semenikhina O. Cloud technologies in education: the bibliographic review. Informatyka, Automatyka, Pomiary W Gospodarce I Ochronie Środowiska. 2023. Vol. 13(4). Pp. 79–84. URL: https://doi.org/10.35784/iapgos.4421
Волкова Т.В., Величко Н.О., Гириловська І.В., Закатнов Д.О. Інформаційно-аналітичне управління освітніми системами: методичний посібник. К.: Педагогічна думка, 2012. 176 с.
Семеніхіна О.В., Харченко І.І., Шишенко І.В. Цифровізація як основа удосконалення організаційно-правового забезпечення управління розвитком соціальної сфери на рівні територіальної громади. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2021. № 26. С. 62-66. URL: https://doi.org/10.32843/pma2663-5240-2021.26.12
