СЕМАНТИКА ДИРИГЕНТСЬКОГО ЖЕСТУ В КОНТЕКСТІ ТЕХНІКИ, ХУДОЖНЬОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

Маргарита Малахова; Вікторія Касьянова; Володимир Ткачук; Валентин Касьянов

doi:10.36550/2415-7988-2025-1-219-193-201

Маргарита Малахова Київський столичний університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0000-0002-8287-5374
Вікторія Касьянова Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://orcid.org/0000-0001-8354-5548
Володимир Ткачук Національна музична академія України імені П. І. Чайковського https://orcid.org/0000-0003-4193-9172
Валентин Касьянов Київський столичний університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0000-0001-5951-8072

DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2025-1-219-193-201

Ключові слова: диригентський жест; семантика диригентського жесту; диригентська техніка; художня реалізація музичного твору; невербальна комунікація; удосконалення диригентської компетентності студентів

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню змістово-семантичних та смислових характеристик диригентського жесту як ключового ресурсу художньо-виконавської реалізації музичного твору. Зазначено, що синтез технічного і художнього в інтерпретаційній концепції характеризується єдинотворчею дією й, базуючись на професійно-особистісних компетентностях диригента, охоплює усі види роботи над музичним твором: процес роботи над партитурою, репетиційний та сценічно-виконавський. Дефініцію «диригентський жест» визначено як «рух-дію», характерний інформаційно-емоційний знак або символ для вираження емоції чи інформації у процесі виконання музичного твору, що надало підстави розглядати означений феномен як багатофункціональний невербальний комунікативний інструмент, який поєднує у собі технічні, емоційно-образні й комунікативно-впливові елементи. Висвітлено аспекти диригентського жесту – технічно-інформаційний (жести, як комплекс мануальних рухів, інформаційних елементів); художньо-виконавський (жести, як закодовані інтерпретаційні смисли); психолого-комунікативний (жести, як інструмент сугестивного впливу на виконавців) та функції: інформативну, художню, комунікативну. У процесі дослідження визначено взаємообумовленість технічної організації жесту, його художньо-виразного потенціалу і сугестивної дії, виявлено закономірності перетворення технічної інформації на художню. Особлива увага приділена удосконаленню диригентської компетентності студентів у системі професійної підготовки: обґрунтовано методичні аспекти щодо формування диригентських умінь, представлено алгоритми вирішення технічних труднощів та художніх завдань. Акцентовано увагу на важливості розвитку емоційно-чуттєвої сфери студентів як індивідуального ресурсу в створенні інтерпретаційних концепцій. Сформульовано висновок про те, що гнучкі, виразні та багатоваріативні жести обумовлюють ефективну комунікацію диригента і виконавців, забезпечують реалізацію інтерпретаційного задуму, а також здійснюють психологічний і емоційний вплив, необхідний для досягнення цілісності виконавського процесу.

Посилання

Бенч О. Г. Павло Муравський. Феномен одного життя. Київ : Дніпро, 2002. 664 с.
Біляєва Н. В. Диригентський жест: знак, символ, смисл. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. 2018. Вип. 48. С. 25–38.
Гуцал Р.С., Гуцал О.П. Диригентський стиль щастямяк інструмент ефективного управління творчим процесом. Актуальні питання мистецької педагогіки: сучасний стан, перспективи розвитку. Хмельницький : ХГПА, 2024. С. 41–43
Кириленко Я. О. Теоретичні та практичні засади диригентської підготовки : навч. посіб. Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2020. 108 с.
Колесса М. Ф. Основи техніки диригування. Київ : Музична Україна, 1973. 200 с.
Макаренко Г. Г. Пластичність як феномен мистецтва диригування. Художня культура. Актуальні проблеми. 2005. Вип. 2. С. 347–349.
Мартинюк А.К. Диригентсько-хорові школи в Україні і світі. Теоретичні та практичні питання культурології : 36. Наук. статей. Вип. З. Запоріжжя : ЗДУ, 2000. С. 106–112.
Мистецько-освітні обрії творчості Анатолія Авдієвського : навч.-метод. посібн. Нотна хрестоматія. Київ : Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2017. 185 с.
Мурза С. А. Диригентський жест як інструментально-виконавський феномен: компаративно-технологічний підхід : дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.03 – музичне мистецтво / ОНМА імені А. В. Нежданової. Одеса. 2021. 196 с.
Ніколаєнко П.М. Теорія і методика початкового навчання диригування майбутніх учителів музики : навч.-метод. посібн. Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2015. 156 с.
Разумний І. Посібник з диригування. Київ : Музична Україна, 1968. 203 с.
Стукаленко З. М. Основи оркестрового диригування : навч.-метод. посібн. Кропивницький, 2017. 138 с.
Ткачук В.В. Методи Анатолія Авдієвського в роботі з хоровим колективом. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. 2018. Вип. 25 (30). С. 103–106.
Шпак Г. С. Семантика диригентського жесту у творчості регента та хормейстера. Fine Art and Culture Studies. 4. 2024. С. 99–107.
Шумська Л. Ю. Хорове диригування : навч. посіб. 2-ге вид., доповн. та перероб. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2017. 105 с.
Lorenzo de Reizábal, M. Analysis for conductors: from score to gestures. ArtsEduca. 2019. no 24. P. 5-14.
Schmitt, J.-C. The rationale of gestures in the West: third to thirteen centuries. A cultural history of gesture. From Antiquity to the present day. Polity press. Oxford. 1991. 270 p.