«ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА ВІДКРИТА ОСВІТА В КОНТЕКСТІ РЕФОРМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПІДХІД»

Анотація

У статті досліджуються нормативні засади відкритої освіти на європейському рівні, з акцентом на її значущість у контексті цифрової трансформації систем вищої освіти. Зростаючі соціально-політичні та економічні виклики зумовлюють необхідність структурної реформи освіти, зокрема шляхом цифровізації, яка сприяє відкритості, доступності та гнучкості навчального процесу. У дослідженні проаналізовано ключові політичні документи, такі як E-Learning, Key Competencies for Lifelong Learning, e-Learning in European Higher Education Institutions, Opening up Education: Innovative Teaching and Learning for All through New Technologies and Open Educational Resources, Skills for Educational Mobility, Distance Education in European Higher Education. Розглядаються також стратегічні ініціативи, розроблені провідними європейськими та міжнародними організаціями, зокрема Європейською Комісією, Європейською спілкою студентів (ESU), Європейською асоціацією університетів (EUA), ОЕСР, ЮНЕСКО та Міжнародною радою з відкритої та дистанційної освіти (ICDE).

Визначено ключові принципи відкритої освіти – такі як доступність, ІКТ-компетентності, розвиток інфраструктури та представництво студентів – як фундаментальні для її успішного впровадження. Особливу увагу приділено м’яким політичним механізмам Європейського Союзу, зокрема відкритому методу координації, як інструменту просування електронного навчання та інклюзивної освіти. У статті підкреслюється роль відкритих освітніх ресурсів (OER), цифрових методик викладання та транснаціональної співпраці у підвищенні якості та розширенні доступу до вищої освіти. Окреслено також переваги та виклики дистанційної освіти, зокрема в контексті задоволення потреб дорослих здобувачів освіти, сприяння професійній мобільності та підтримки навчання впродовж життя. Дослідження підкреслює важливість узгодження національних освітніх стратегій із наднаціональними рекомендаціями, зазначаючи, що попри їхній необов’язковий характер, ці документи відіграють ключову роль у формуванні інноваційних освітніх політик і сприяють сталому розвитку європейського простору вищої освіти.