ДОСЛІДЖЕННЯ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ РЕФЛЕКСИВНО-ПРОГНОСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ НАУКОВО-ВИКЛАДАЦЬКОЇ ПРАКТИКИ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

Анотація

Сучасному суспільству потрібні компетентні фахівці, здатні діяти відповідно до своїх життєвих принципів і установок, вирішувати професійно важливі завдання та ефективно виконувати свою професійну діяльність. У зв’язку з реформуванням сучасної освіти підвищується значимість професійної підготовки, розширюються мотиваційні орієнтири професійної діяльності, актуалізується потреба формування рефлексивно-прогностичної компетентності майбутнього доктора філософії як невід’ємної складової в процесі його професійної підготовки в закладі вищої освіти в умовах аспірантури.

Проблематика наукової розвідки пов’язана з актуальною в контексті педагогічної теорії та практики проблемою формування рефлексивно-прогностичної компетентності майбутніх докторів філософії під час проходження науково-викладацької практики.

Майбутні доктори філософії повинні вміти передбачати зміни в освітньому просторі, гнучко модифікувати наявну інформацію в контексті науково-викладацької практики, проєктувати освітній процес на основі науково обґрунтованих прогнозів та здійснювати рефлексію щодо власної діяльності.

У зв’язку з цим стаття спрямована на визначення ступеня наукової розробленості феномену рефлексивно-прогностичної компетентності та виявлення сучасних підходів до її вивчення.

Акцентовано, що науково-викладацька практика є важливим видом діяльності, який сприяє формуванню рефлексивно-прогностичної компетентності майбутніх докторів філософії, яка є невід’ємним складником професійної компетентності.

Актуальність вивчення феномену рефлексивно-прогностичної компетентності підкреслюється вимогами сучасної системи освіти, яка потребує педагогічних кадрів з високим рівнем рефлексивних та прогностичних здібностей. У професійній діяльності педагога вміння рефлексувати та прогнозувати посідає одне з пріоритетних місць завдяки оновленим тенденціям освіти.

Розкрито сутність поняття «рефлексивно-прогностична компетентність», охарактеризовано її значення для професійного становлення особистості в сучасному освітньому просторі. Визначено основні компоненти компетентності, зокрема здатність до рефлексії, аналізу результатів діяльності, прогнозування та прийняття ефективних рішень.

Проаналізовано потенціал змішаного навчання як інноваційного підходу, що інтегрує традиційні та дистанційні форми організації освітнього процесу, та визначено основні шляхи формування рефлексивно-прогностичної компетентності майбутніх докторів філософії під час проходження науково-викладацької практики в умовах змішаного навчання.