ФОРМИ ГРОМАДСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ (ХІХ – ПЕРША ЧВЕРТЬ ХХ СТОЛІТТЯ)

  • Тетяна Володимирівна Окольнича Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0003-3740-2495
  • Олександр Михайлович Босий Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0002-8849-3932
Ключові слова: молодь, форми спілкування української селянської молоді, ярмарки, сільська церква, побратимство, посестринство, сусідство, земляцтво, вечорниці

Анотація

У статті проаналізовано форми громадського спілкування української сільської молоді у ХІХпершій чверті ХХ століття, які мали усталені структуру, внутрішні механізми самоорганізації, забезпечували захист від руйнівних процесів, зокрема асиміляційних, оскільки систематичне безпосереднє засвоєння звичаєво-обрядової культури, етикетних норм та правил сприяло формуванню у молоді стереотипів поведінки, які були визначальним вектором виховання та соціалізації.

У статті розглядаються такі форми спілкування української селянської молоді, як ярмарки, сільська церква, побратимство, посестринство, сусідство, земляцтво, вечорниці.

Ярмарки виконували господарські функції, на ярмарках хлопці та дівчата знайомились, укладали шлюбні угоди. Водночас, ярмарки слугували постійним засобом різноманітної інформації та знань.

Сільська церква завжди була одним із основних осередків консолідації громади, місцем інтенсивного спілкування сільської молоді.

Побратимство та посестринство були своєрідними формами індивідуальної взаємодопомоги, в основі яких лежало духовне споріднення, що виникало між хлопцями та дівчатами внаслідок спільного здійснення певних обрядових дій релігійно-морального змісту.

Звичаєм побратимства, посестринства відносини дружби і взаємодопомоги скріплювалися на все життя і ставали морально обов’язковими і священними, як і родинні зв’язки. Побратими і посестри брали участь у господарських і сімейних справах: вирішували питання сватання і одруження своїх дітей, допомагали при хворобі та матеріальних нестатках тощо. Такі відносини народна педагогіка трактувала як ідеально-показові, що протистояли корисливості, злобі.

Сусідство та земляцтво, які належали до виду спорідненості, що характеризувало зв’язки за місцем народження та проживання.

Інститут вечорниць свідчив про набуття соціалізацією якісно нових ознак, вимірів, зміну її загальної спрямованості. Поруч з іншими соціалізаційними аспектами (господарськими, соціальними, обрядовими), на перший план виступає комунікативний, визначальними моментами якого стають кохання та одруження, а також процес формування та регуляції гендерної поведінки в середовищі молодіжної громади; молодь отримувала певну свободу дій, уже не перебуваючи постійно під контролем батьків.

Автори приходять до висновку, що молодіжні об’єднання, як форми громадського спілкування, посідали важливе місце у вихованні молоді. У парубків та дівчат формувалися естетичні уподобання, основи спільної та особистої поведінки, емоційний та інтелектуальний досвід, засвоювалася фольклорна спадщина. Дівчата та парубки краще пізнавали протилежну стать, опановували стиль та форми поведінки властиві дорослим, здобували певні знання та досвід у сфері особистих стосунків.

Посилання

Жмуд Н. В. Етнічні стереотипи статевого виховання та поведінки. НТЕ. 2003. № 3. С. 78–82.
Забловський А. Соціалізація дитини в традиційній культурі українців XIX – поч. XX століть: ритуально-аритуальні аспекти. Вісник Київ. ун-ту імені Т. Шевченка. К., 2004. Вип. 74–76. С. 76–80.
Записки етнографічного товариства. К.: Укр. Акад. наук, 1920. Кн. 1. 63 с.
Збірки сільської молодіжи на Україні. Матеріяли до української етнольогії. Львів, 1918. Т. ХVIII. С. 170–275.
Камінський В. Парубоцькі громади на Херсонщині, як звичаєво-правничий інститут. Киевская Старина.1887. VIII. С. 769–771.
Касяненко І. Молодецькі звичаї в селі Боярці Київського повіту. Киевские губернские ведомости. 1850. № 44. С. 354–358.
Костащук В. Парубоцька громада в селі Тулові на Покуттю, в Галичині. Побут. 1929. Ч. 4–5. С. 21–35.
Сявавко Є. Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку. К.: Наукова думка, 1974. 152 с.
Опубліковано
2023-08-29
Як цитувати
Окольнича, Т. В., & Босий, О. М. (2023). ФОРМИ ГРОМАДСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ (ХІХ – ПЕРША ЧВЕРТЬ ХХ СТОЛІТТЯ). Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (209), 66-70. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-66-70