ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ПРОСТОРОВОГО ОРІЄНТУВАННЯ У ПЕРШОКЛАСНИКІВ З МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЗАСОБАМИ ГРИ

Анотація

У статті акцентовано увагу на просторовому орієнтуванні та його значенні у розвитку особистості. Мета публікації – розкрити особливості формування навичок орієнтування у просторі учнів перших класів з мовленнєвими порушеннями засобами ігрової діяльності. За допомогою методів спостереження, анкетування, опитування, педагогічного експерименту, обробки отриманих даних встановлено труднощі першокласників з мовленнєвими порушеннями щодо орієнтування та виокремлено шляхи їх подолання. Встановлено, що розвиток першокласників, їх оздоровлення, виховання та соціалізація в шкільному колективі залежать від просторових уявлень та сформованості навичок орієнтування в навколишньому середовищі. Продемонстровано зв'язок навичок просторового орієнтування з розвитком дрібної та загальної моторики, мовленням, увагою, уявою, мисленням дитини.

Проведено аналіз змісту навчальних програм для учнів перших класів закладів загальної середньої освіти та виокремлено базові знання та уміння, що впливають на розвиток просторового орієнтування школярів. Зазначено, що урахування індивідуальних особливостей, адаптація освітнього середовища, організація комунікативного простору та професіоналізм учителя є чинниками впливу на формування навичок просторового орієнтування учнів. Наголошено на потребі використання широкого спектру педагогічного інструментарію й, зокрема, гри та її елементів. Визначено основні завдання гри у процесі розвитку просторових уявлень та мовлення особистості. Зауважено, що вправи та логічні завдання з елементами гри, аудіальний диктант, дидактичні та рухливі ігри слугують розвитку просторово-мовних конструкцій першокласників.

Доведено, що просторове орієнтування має складну структуру, ґрунтується на сенсомоторних навичках та використовується в різних видах діяльності (зображувальній, конструктивній, трудовій, навчально-пізнавальній, творчій), а тому потребує створення можливостей задля набуття рухового та комунікативного досвіду першокласників. Наголошено, що недостатнє вивчення аспектів проблеми передбачає подальше поглиблене її дослідження вченими та виокремлення найбільш ефективних шляхів всебічного й гармонійного розвитку особистості.