АКСІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО ДИСКУРСУ БАЗОВИХ АСПЕКТІВ ПЕДАГОГІКИ МИРУ
Анотація
У статті представлено узагальнення кордоцентричні цінності спадку Григорія Сковороди для обґрунтування методологічного базису і визначення змісту педагогіки миру, ініційованої ректором Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Юрієм Бойчуком.
Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові методи історико-педагогічного аналізу, синтезу, узагальнення, історико-структурний метод для визначення системоутворювальних компонентів досліджуваного феномена, конструктивно-ґенезисний метод, який дозволив у динаміці проаналізувати досліджувану ідею.
У статті зазначено, що педагогіка миру – міждисциплінарна освітня компонента, покликана формувати нове глибинне мислення педагога-миротворця, здатного на основі гуманістичного осмислення національних і загальнолюдських цінностей миру, життя, свободи, людяності формувати у здобувачів освіти різних рівнів матриці конструктивної поведінки, діяльності і духовно-практичного освоєння світу на основі любові до ближнього, визнання самоцінності кожної людини.
Через призму аксіологічного підходу розглянуто сутнісні аспекти кордоцентричних імперативів спадку гуманіста, народного вчителя Григорія Сковороди для педагогіки миру, зокрема: опори в пізнанні і самопізнанні на учення про споріднену працю, духовне значення батьківства і материнства, моральний імператив вдячності, ідеї нерівної рівності, сердечне ставлення до себе і світу.
Конкретизовані кордоцентричні цінності органічно можуть бути представлені за такими напрямами педагогіки миру: 1. Національні і загальнолюдські цінності у визначенні цілей освіти, навчання, виховання і розвитку особистості, формування почуття захищеності людини в колективі. Філософські, культурні, мистецькі базиси. 2. Мовна, інфомедійна, професійна культура педагога-миротворця як умова вироблення життєвої і професійної стійкості. 3. Творче використання в сучасних реаліях кращих досягнень народної, козацької, християнської, гуманної і гуманістичної педагогіки під час розроблення і втілення суспільно значимих проєктів, покликаних для збереження миру і цивілізаційного розвитку.
Посилання
Андрущенко В. Педагогіка миру : актуальність теорії та практики. Вища освіта України. 2014. № 2. С. 5-12. URL : http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/17569
Бех І. Д. Духовний розвиток особистості : поступ у незвідане. Педагогіка і психологія. 2007. № 1. С. 5-27.
Гнатюк Я. С. Український кордоцентризм в конфлікті міфологій і інтерпретацій. Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2010. 184 с.
Громадянська служба миру. Спеціальна ініціатива щодо підтримки переміщених осіб: Заходи з педагогіки миру задля подолання соціальної полярності на сході України (2017-2023). URL : https://www.giz.de/en/worldwide/90144.html
Духовно-моральне виховання дітей : історія і сучасні тенденції : Навчальний посібник [В. В. Во-рожбіт, С. Д. Криштоф, А. О. Поляков, Н. Д. Янц]. Харків : Основа, 2011. Р. 2. С. 48-173.
Інжерени порозуміння (2019). URL : https://peaceengineers.com/news/pedagogika-myru-zerno-posiyane-v-zroshchennya-dialogu-vseredyni-suspilstva-58/
Прокопенко І. Ф. Національно-патріотичне виховання і педагогіка миру. Філософсько-світоглядні та культурологічні контексти неперервної освіти : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., Дніпро, 29 квіт. 2020 р. Комун. закл. вищої освіти " Дніпровська акад. неперервної освіти". Дніпро : Охотнік, 2020. С. 127-128. URL : https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/4024
Сірополко С. Історія освіти в Україні : Монографія. Підготував Ю. Вільчинський ; 2-ге вид. Львів : Афіша, 2001. 782 с.
Сковорода Г. С. Світ ловив мене, та не впіймав. Упоряд. В. Кравця. Х. : Фоліо, 2006. 607 с.
Сухомлинська О. В. Духовно-моральне виховання дітей та молоді : загальні тенденції й індивідуальний пошук. К. : Добро, 2006. 43 с.
