МАЙСТЕР-КЛАС З АКАДЕМІЧНОГО ВОКАЛУ ЯК ФОРМА АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У МИСТЕЦЬКИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті розкрито досвід використання майстер-класу з академічного вокалу як форми активізації навчального процесу у мистецьких закладах вищої освіти України. Оскільки теоретичних праць осмислення ролі майстер-класу в освітньому процесі у вокальній сфері українськими вченими не виявлено, то розкриття здобутого досвіду,що є метою нашої статті,має актуалізувати вироблення методологічних та методичних засад досліджень. Встановлено, що впродовж останнього десятиліття форма майстер-класів все частіше використовується вітчизняними педагогами-вокалістами. Узагальнено досвід їх проведення у Львівській національній музичній академії імені М. Лисенка, Інституті мистецтв Київського університету ім. Бориса Грінченка та Навчально-науковому інституті Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за участю провідних зарубіжних оперних співаків, більшість з яких має українське походження. Всі вони працювали на майстер-класах на волонтерських засадах. У Львові їх проводив професор з Academy of Music (Норвегія), всесвітньо відомий співак (тенор) Карло Аллємано, у Києві – всесвітньо відома оперна співачка (лірико- колоратурне сопрано) Вікторія Лук’янець з Відня, у Івано-Франківську – теж всесвітньо відомий оперний співак (баритон) Павло Гунька (Велика Британія), молоді співаки, солісти оперних театрів Польщі Ірина Житинська та Станіслав Куфлюк. В кожному конкретному випадку тривалість майстер-класів тривала від одного до семи днів, кількість учасників була в межа 4-30 осіб. До роботи обиралася заздалегідь вивчена програма із 1-3 творів (арія, солоспів, народна пісня). Одні наставники звертали більшу увагу на технічні проблеми у постановці голосу, інші – на художній образ, асоціації, осмислення виконуваних творів. Структура майстер-класів передбачала: 1) демонстрацію визнаним співаком-наставником своєї майстерності та свого розуміння проблеми в практичній формі; 2) залучення студента в активну діяльність з освоєння майстерності під контролем фахівця; 3) публічність, тобто наявність широкої аудиторії (викладачі, студенти, журналісти), яка сприймала процес спілкування майстра та його підопічних, і яка долучалася до цього процесу, ставлячи запитання і вимагаючи пояснень. Подальшого розгляду потребують організаційні та змістові аспекти використання майстер-класів з академічного вокалу в закладах вищої освіти мистецького спрямування.