САМООСВІТА ЯК ВАЖЛИВА УМОВА ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАГІСТРАНТА-МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА

Микола Михайлович Дубінка

doi:10.36550/2415-7988-2021-1-199-114-120

Микола Михайлович Дубінка Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0001-7129-3750

DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2021-1-199-114-120

Ключові слова: самоосвіта, особистість, потреба, пізнавальна діяльність, активність, самовираження, майбутній викладач, професійне становлення

Анотація

У роботі досліджено питання самоосвіти майбутнього викладача як педагогічної проблеми. Окреслено сутність поняття «самоосвіта», яке визначається як найважливіший вид діяльності, безперервний, свідомий, цілеспрямований процес особистісного та професійного зростання, спрямований на підвищення рівня професійної компетенції майбутнього викладача, розвиток професійно значущих якостей відповідно до соціальних вимог, умов професійної діяльності та власної програми розвитку. Визначено структуру та зміст самоосвіти, окреслено різні підходи розгляду проблеми, які узагальнено та показано пріоритетність того чи іншого напрямку.

Посилання

Бурлука О. В. Самоосвіта особистості як необхідний компонент сучасного освітнього процесу. Гілея: зб. наук. праць / Нац. пед. ун-т ім. М. Драгоманова. К., 2015. Вип. 101. С. 369–372.

Грабовець І. В. Самоосвіта як інтегруюча детермінанта самореалізації молодих фахівців у професійній діяльності: Автореф. дис. ... канд. соціол. наук: 22.00.04; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2004. 18 с.

Енциклопедія освіти / [голов. ред. В. Г. Кремень]. К. : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

Жукевич І. П. Поняття самоосвіти студентів у контексті неперервної освіти. Вісник Житомирського державного університету. Вип. 60. Серія: Педагогічні науки, 2011. С. 116–119.

Коростіль Л. А. Самоосвіта як умова профільного навчання та адаптації до життя. Педагогічні науки: зб. наук. праць. Суми : Вид-во СумДПУ. 2009. № 1. С. 95–105.

Кузьмина М. Г. К вопросу о понятии «самообразование». Формирование у учащихся стремления к самообразованию. Волгоград : ВГПИ, 1976. С. 15–18.

Малихін О. В. Організація самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів: теоретико-методологічний аспект: [монографія]. Кривий Ріг : Видавничий дім, 2009. 307 с.

Медведовська Т. П. Самоосвіта студентів вищих навчальних закладів в Україні та її роль у процесі професійної підготовки фахівців в умовах Болонського процесу. Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. пр. / [за заг. ред. проф. В. І. Сипченка]. Слов’янськ, 2010. Спецвипуск 5, ч. 2. С. 114–118.

Сидоренко І. І. Розвиток категорії «самоосвіта» наприкінці ХІХ ст. (історико-педагогічні аспекти). Теорія та практика формування компетентності суб’єктів педагогічного процесу: Зб. наук. праць. Харків : Харківський обласний методичний кабінет учбових закладів мистецтв та культури, 2000. С. 123–127.

Шишкіна Л. М. Самоосвіта педагога – необхідність сучасного суспільства: Методичний посібник. Алчевськ: ВПУ–40, 2013. 23 с.