ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до трактування понять «професійна компетентність», «педагогічна компетентність» і «психологічна компетентність» у контексті компетентнісної парадигми підготовки фахівців. На підставі узагальнення положень, представлених у працях І. Беха, Н. Ничкало, О. Савченко, В. Ягупова, І. Зязюна, В. Сластьоніна, О. Дубасенюк, С. Максименка, Л. Карамушки, О. Кокуна, уточнено зміст поняття «психолого-педагогічна компетентність майбутнього офіцера» як інтегративного професійно-особистісного утворення, релевантного управлінським, виховним і лідерським функціям у підрозділі. Обґрунтовано структурну організацію означеної компетентності через виокремлення когнітивного, операційно-діяльнісного, особистісно-мотиваційного та рефлексивного компонентів, конкретизовано критерії та показники їх сформованості з урахуванням стресогенності, регламентованості та колективного характеру військово-професійної діяльності. Охарактеризовано сучасний стан сформованості психолого-педагогічної компетентності курсантів у системі професійної підготовки; зафіксовано домінування теоретичної складової за недостатньої розвиненості практико-орієнтованих умінь і нерегулярності рефлексивних практик. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування компетентності: інтеграція психолого-педагогічного змісту у військово-спеціальні дисципліни, впровадження практико-орієнтованих форм навчання, створення рефлексивно-розвивального освітнього середовища, підготовка педагогічного складу до реалізації відповідних завдань, застосування діагностичного моніторингу. Запропоновано структурно-функціональну модель формування компетентності (цільовий, змістовий, процесуальний, результативно-оцінювальний блоки) та наведено результати її апробації: у вибірці 120 курсантів (60 – експериментальна група, 60 – контрольна) частка осіб із високим рівнем у експериментальній групі зросла з 14 % до 38 %, із низьким рівнем зменшилася з 32 % до 10 %; інтегральний показник підвищився з 2,8 до 4,1 бала (у контрольній групі – з 2,9 до 3,3). Результати підтверджують результативність моделі та доцільність її впровадження у професійну підготовку майбутніх офіцерів.