ЗАРУБІЖНІ МОДЕЛІ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ УЧИТЕЛЯ

  • Василь Галузяк Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського http://orcid.org/0000-0001-7223-3821
Ключові слова: професійна підготовка, професійна компетентність, педагогічна підготовка, педагогічна компетентність, професійний стандарт учителя, зарубіжний досвід, освітній процес, знання і вміння, професійні цінності, інтеграція

Анотація

У статті представлено системний аналіз сучасних зарубіжних концепцій педагогічної компетентності, зокрема моделей «Pedagogical Content Knowledge» (PCK) Л. Шульмана та «Technological Pedagogical and Content Knowledge» (TPACK) П. Мішри і М. Келера, а також рамкових підходів «Danielson Framework for Teaching» Ш. Деніелсон і «Marzano Teacher Evaluation Model» Р. Марцано. Визначено, що педагогічна компетентність розглядається зарубіжними дослідниками як багатовимірний інтегративний феномен, що поєднує предметні, педагогічні, технологічні, соціально-емоційні та рефлексивні компоненти і реалізується у навчальній практиці через планування, організацію освітнього середовища, використання ефективних дидактичних стратегій, формувальне оцінювання та професійну рефлексію. Проаналізовано роль зарубіжних моделей у формуванні національних стандартів професійної підготовки вчителів, зокрема InTASC (США), APST (Австралія), TeachersStandards (Велика Британія), а також європейських рамок компетентностей і міжнародних ініціатив OECD та UNESCO. Узагальнення зарубіжного досвіду дало змогу виокремити спільне концептуальне ядро педагогічної компетентності вчителя, що включає: здатність проєктувати та організовувати навчальний процес, створювати безпечне й інклюзивне освітнє середовище, застосовувати дидактичні та технологічні стратегії, здійснювати формувальне оцінювання та займатися постійним професійним самовдосконаленням. З’ясовано, що зарубіжні моделі педагогічної компетентності виконують подвійну функцію – виступають інструментами оцінювання ефективності діяльності вчителів і концептуальними орієнтирами для модернізації змісту педагогічної освіти, що створює методологічне підґрунтя для розвитку національних професійних стандартів, поєднання міжнародного досвіду з локальними освітніми традиціями та потребами сучасної школи. Результати дослідження можуть бути використані для подальших компаративних аналізів, розробки навчальних програм і формування ефективних механізмів професійного зростання педагогів.

Посилання

Акімова О. В., Галузяк В. М. [та ін.]. Теоретико-методичні засади формування загальнопедагогічної компетентності сучасного вчителя в контексті становлення європейського простору вищої освіти: монографія. Вінниця: ТОВ «Нілан», 2017. 388 с.
Галузяк В. М. Поняття компетентності в контексті визначення професійних вимог до особистості педагога. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2017. Випуск 50. С. 59-69.
Галузяк В. М. Складові загальнопедагогічної компетентності вчителя. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2017. Випуск 49. С. 46-54.
Галузяк В. М. Сутність і структура педагогічної компетентності вчителя. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцю-бинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2016. Випуск 48. С. 37-46.
Іщенко К. В. Компетентність учителя початкових класів в умовах Нової української школи. Педагогічні науки. 2025. № 1. С. 27–34.
Каплінський В. В. Система професійного станов-лення майбутнього вчителя в процесі загально-педагогічної підготовки у педагогічних університетах : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04. Вінниця, 2019. 512 с.
Осова О. О. Професійно-педагогічна компетент-ність: сутність та наукові підходи. Психологія і особис-тість. 2024. № 1. С. 45–53.
Прокопів Л. М. Особливості формування професійної компетентності майбутніх учителів Нової української школи. Науковий вісник Волинського націо-нального університету імені Лесі Українки. Серія: Педагогічні науки. 2021. № 2. С. 112–118.
Стойка О. Я. Формування інформаційно-цифро-вої компетентності майбутніх учителів в умовах дистанційного навчання. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2023. Вип. 87. С. 156–162.
Шахов В. І. Теоретико-методологічні основи базової педагогічної освіти майбутніх учителів : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04. Тернопіль, 2008. 436 с.
AITSL. (2011). Australian Professional Standards for Teachers. Australian Institute for Teaching and School Leadership. URL: https://www.aitsl.edu.au/teach/standards
Baumert, J., & Kunter, M. (2006). Stability and change of teacher competence. In H. K. Gruber, & J. L. van der Lans (Eds.), Teacher competence and educational quality (pp. 57–81). Springer.
Danielson, C. (2007). Enhancing professional practice: A framework for teaching. ASCD.
Danielson, C. (2013). The framework for teaching: Evaluation instrument. Princeton, NJ: The Danielson Group.
Department for Education. (2011). Teachers’ Standards. UK Government. https://www.gov.uk/government/publications/teachers-standards
DigCompEdu. (2020). European Framework for the Digital Competence of Educators. European Com-mission, Joint Research Centre. URL: https://joint-research-centre.ec.europa.eu/digcompedu_en
European Commission. (2013). Supporting teacher competence development for better learning out-comes. EUR-Lex. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52013DC0653
InTASC. (2011). Model Core Teaching Standards: A Resource for State Dialogue. Council of Chief State School Officers. URL: https://ccsso.org/resources/intasc-model-core-teaching-standards
Koehler, M. J., & Mishra, P. (2009). What is technological pedagogical content knowledge? Contem-porary Issues in Technology and Teacher Education, 9(1), 60–70.
Koehler, M. J., Mishra, P., & Cain, W. (2014). What is technological pedagogical content knowledge (TPACK)? Journal of Education, 193(3), 13–19.
Marzano, R. J. (2007). The Art and Science of Teaching: A Comprehensive Framework for Effective Instruction.
Marzano, R. J. (2011). Effective supervision: Supporting the art and science of teaching. Alexandria, VA: ASCD.
Marzano, R. J., & Toth, M. D. (2013). Teacher Evaluation That Makes a Difference: A New Model for Teacher Growth and Student Achievement.
Marzano, R. J., Frontier, T., & Livingston, D. (2013). Effective supervision: Supporting the art and science of teaching. Alexandria, VA: ASCD.
Mishra, P., & Koehler, M. J. (2006). Technological pedagogical content knowledge: A framework for teacher knowledge. Teachers College Record, 108(6), 1017–1054.
OECD. (2019). TALIS 2018 Results (Volume I): Teachers and School Leaders as Lifelong Learners. OECD Publishing. URL: https://www.oecd.org/education/talis-2018-results-volume-i-1d0bc92a-en.htm
Shulman, L. S. (1986). Those who understand: Knowledge growth in teaching. Educational Researcher, 15(2), 4–14.
Voogt, J., Fisser, P., Good, J., Mishra, P., & Yadav, A. (2013). Technological pedagogical content knowledge – A review of the literature. Journal of Computer Assisted Learning, 29(2), 109–121.
Опубліковано
2025-10-27
Як цитувати
Галузяк, В. (2025). ЗАРУБІЖНІ МОДЕЛІ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ УЧИТЕЛЯ. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (221), 485-493. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2025-1-221-485-493