МАСОВИЙ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ СПОРТ У МІЖНАРОДНОМУ НАУКОВОМУ ОСМИСЛЕННІ
Анотація
У статті здійснено міждисциплінарний аналіз феномена масового університетського спорту в міжнародному науковому дискурсі. Автор розглядає студентську спортивну активність як складову соціокультурної інтеграції, інструмент формування ідентичності та засіб впливу на психофізіологічне й академічне благополуччя молоді. Зроблено акцент на багатоплановості масового спорту як явища, що виходить за межі освітньої парадигми й охоплює аспекти політики, маркетингу, гендеру, цифровізації, пандемічної кризи та цивілізаційних трансформацій.
Дослідження опирається на аналітичні узагальнення поглядів провідних зарубіжних вчених, які трактують спорт як інструмент виховання соціальної включеності, мотивації до лідерства, когнітивного розвитку та самопізнання. Окрему увагу приділено феномену трансформації фізичної активності у віртуальному середовищі та впливу цифрових технологій на залучення студентства до спортивної культури.
Масовий університетський спорт у міжнародному науковому осмисленні розглядається переважно через призму соціокультурних, психологічних та організаційно-маркетингових підходів, де освітній вплив відіграє другорядну роль. З опрацьованих праць ми бачимо, що спортивно-масова активність сприяє формуванню соціальних зв’язків, лідерських якостей і ментального благополуччя студентства.
Означено контраст між освітніми моделями «західної демократії» й університетською практикою «молодих демократій», зокрема України, де СМР має статус обов’язкової освітньої компоненти. У висновку наголошено на зниженні фізичної активності серед молоді в глобальному масштабі, що зумовлює потребу у переосмисленні функцій університетського спорту як чинника формування сталого освітньо-виховного середовища.
Встановлено, що український досвід з організації спортивно-масової роботи демонструє більшу інтеграцію в освітній процес порівняно з моделями багатьох західних університетів.
Посилання
Clark M. Re-imagining the dancing body with and through Barad. Sport, physical culture and the moving body: Materialisms, technologies and ecologies. 2020. Pp. 209-228. URL: https://doi.org/10.36019/9780813591858-011
Coakley J. J., & Donnelly P. (Eds.). Inside sports (pp. xviii+-248). London: Routledge. 1999.
Comer J. P., & Emmons C. The Research Program of the Yale Child Study Center School Development Program. The Journal of Negro Education. 2006. №75(3). Pp. 353–372. URL: http://www.jstor.org/stable/40026808
De Coubertin P. Olympism. Comité Internationnal Olympique. 2000.
Dishman R. K., Heath G. W., & Lee I-M. Physical activity epidemiology (2nd ed.). Human Kinetics. 2013.
Fagaras S. P., Radu L. E., & Vanvu G. The level of physical activity of university students. Procedia-Social and Behavioral Sciences. 2015. №197. Pp. 1454-1457. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.07.094
Fehr U., & Werner V. Zukunftsperspektiven von Sportinformatik & Sporttechnologie im Leistungs-und Breitensport: Tagungsband zum 13. Symposium der dvs-Sektion Sportinformatik und Sporttechnologie am 25. & 26. September 2020 in Bayreuth. 2020. DOI: https://doi.org/10.15495/EPub_UBT_00005003
Griffiths K., Moore R., & Brunton J. Sport and physical activity habits, behaviours and barriers to participation in university students: an exploration by socio-economic group. Sport, Education and Society. 2020. №27(3). Pp. 332–346. DOI: https://doi.org/10.1080/13573322.2020.1837766
Jay Coakley, Peter Donnelly. Inside Sports. 272 Pages, 1999.
Hextrum K. Segregation, innocence, and protection: The institutional conditions that maintain whiteness in college sports. Journal of Diversity in Higher Education. 2020. №13(4). Pp. 384–395. DOI: https://doi.org/10.1037/dhe0000140
Hillman C. American sports in an age of consumption: How commercialization is changing the game. McFarland. 2026.
Hurzhyi N., Kravchenko A., Kulinich T., Saienko V., Chopko N., & Skomorovskyi A. Enterprise Development Strategies in a Post-Industrial Society. Postmodern Openings. 2022. №13(1Sup1). Pp. 173-183. DOI: https://doi.org/10.18662/po/13.1Sup1/420
Kljajević V., Stanković M., Đorđević D., Trkulja-Petković D., Jovanović R., Plazibat K., ... & Sporiš G. Physical activity and physical fitness among university students–A systematic review. International journal of environmental research and public health. 2021. №19(1). 158 s.
Leslie E., Sparling P. B., & Owen N. University campus settings and the promotion of physical activity in young adults: lessons from research in Australia and the USA. Health education. 2001. №101(3). Pp. 116-125. DOI: https://doi.org/10.1108/09654280110387880
Mateu P., Inglés E., Torregrossa M., Marques R. F. R., Stambulova N., & Vilanova A. (2020). Living life through sport: the transition of elite Spanish student-athletes to a university degree in physical activity and sports sciences. Frontiers in psychology. 2020. №11. 1367 p. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.01367
Schäfer A. Covid-19 und die politischen Auswirkungen auf Spitzen- und Breitensport. In: Horky, T., Nieland, JU. (eds) COVID-19 und die Sportkommunikation. Springer VS, Wiesbaden. 2024. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-658-43461-8_18
Shim J. K. Heart-sick: The politics of risk, inequality, and heart disease. 2014. (Vol. 15). NYU Press.
Shin S., Chiu W., & Lee H. W. For a better campus sporting experience: Scale development and validation of the collegiate sportscape scale. Journal of Hospitality, Leisure, Sport & Tourism Education. 2018. №22. Pp. 22-30. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhlste.2017.12.002
Spring J. H. Mass Culture and School Sports. History of Education Quarterly. 1974. 14(4). Pp. 483-499. DOI: doi:10.2307/368099
