ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ В ПЕДАГОГІЧНИХ ВИШАХ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ МІСЦЕВОЇ МИНУВШИНИ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

Анжеліка Голуб

doi:10.36550/2415-7988-2025-1-220-168-172

Анжеліка Голуб Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка https://orcid.org/0009-0008-5366-8561

DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2025-1-220-168-172

Ключові слова: вища освіта, історія, методика, історичне краєзнавство, компетентності, методи навчання, професійна підготовка

Анотація

У статті окреслено ключову освітню мету, засади державної політики щодо її провадження в нашій країні (Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 р.). Ґрунтовно осмислено поняття «компетентність», «дистанційне навчання». Розглянуто недоліки та переваги останнього, зокрема в умовах російсько-української війни. Детально проаналізовано значення історичного краєзнавства в контексті викладання історії України студентам педагогічних вишів із висвітленням теоретичних і практичних аспектів такого підходу. Актуальність теми обумовлена необхідністю формування в здобувачів вищих шкіл усвідомленого ставлення до власної історії та ідентичності, що є особливо важливим у умовах глобалізації та стрімких культурних змін.

У статті велику увагу приділено методам викладання історії, зокрема традиційним (лекції, семінари, практичні, підготовка рефератів, робота в групах) і інноваційним (дискусії, конкурси, вікторини, кейсів, проєктів, створення блогів, відеоматеріалів). Здійснено огляд цифрового інструментарію різного призначення: для інтерактивних презентацій (Prezi, Canva, Google Slides, Nearpod); онлайн-платформи для створення віртуальних екскурсій та розробки інтерактивних карт (StoryMapJS, ArcGIS StoryMaps, Google Maps); гейміфікація історичного освітнього процесу (Cossacks: European Wars, Kingdom Come: Deliverance); платформи для онлайн-тестувань (Kahoot або Quizizz); соціальні мережі (Facebook, Instagram, TikTok).

Звернуто увагу на те, що інтеграція локальної історії в освітній процес не лише підвищує зацікавленість студентів у навчанні, але й сприяє розвитку їхнього критичного мислення. Досліджено роль виробничих практик істориків у педагогічних вишах, які навіть у умовах дистанційного навчання важливі для формуванню професійних компетентностей, таких як вміння створювати інтерактивні навчальні матеріали, організовувати онлайн-заняття та ефективно комунікувати зі своїми учнями в віртуальному середовищі. Позитивним моментом є співпраця вищих шкіл і місцевих музеїв, архівних установ.

Посилання

Бойко О.Д. Методика викладання історії у вищій школі: специфіка та особливості. Наукові записки НДУ імені М. Гоголя. Серія: Психолого-педагогічні науки. 2025. Вип. 2. С. 44–50.
Гриценко А.П. Психолого-педагогічні аспекти використання мультимедійних технологій у процесі навчання історії студентів закладів вищої педагогічної освіти. Наукові записки БДПУ. Серія: Педагогічні науки. 2020. Вип. 1. С. 241–247.
Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text
Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Козлова Л.Б. Інноваційні підходи до викладання історії у закладах вищої освіти: від традиційних методів до цифрових ресурсів. Актуальні питання у сучасній науці. 2023. Вип. 8 (14). С. 865–872.
Колієнко А.А. Історичне краєзнавство: поняття, функції, наукове підґрунтя. Розвиток сучасної освіти і науки: результати, проблеми, перспективи. Том ХV: Наукові пошуки в контексті викликів і конфліктів. 2023. Т. 15. С. 26–27.
Колієнко А.А. Форми організації освітнього процесу з історії в ЗЗСО: реалії сьогодення. Наука та освіта в умовах війни. С. 85–86.
Лаврова І.І., Сараєва О.В. Вивчення історії культури через ігрові технології. Вісник науки та освіти. 2023. Вип. 4(10). С. 530–538.
Пометун О., Гупан Н. Питання розвитку геопросторового мислення учнів у навчанні історії в Новій українській школі. Український педагогічний журнал. 2024. Вип. 2. С. 131–139.
Шевчук Г.Й. Дистанційне навчання у вищій школі: переваги, недоліки, перспективи. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 5 «Педагогічні науки: реалії та перспективи». 2021. Вип. 79. С. 205–209.