ЕТИКА СПІЛКУВАННЯ ЯК ІНТЕГРАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ У ЗВО

Ключові слова: етична свідомість, етика мовного спілкування, інтелектуально-моральна саморегуляція, іншомовна підготовка, особистісно орієнтований підхід

Анотація

Стаття присвячена особливостям мовної комунікації у процесі навчання іноземної мови у ЗВО, зокрема питанням етики спілкування як приязної манери інтеракції на міжособистісному та груповому рівнях. Актуалізується цінність налаштованості на порозуміння та дружелюбність, які виявляють себе у ввічливій мовленнєвій поведінці, особливо делікатності висловлювання думок, що свідчить про повагу до співрозмовника і виробляє потребу творення краси спілкування. Обґрунтовується необхідність розвитку етичної свідомості і самосвідомості молодої людини у процесі освітньо-професійної підготовки у вищій школі, оскільки етичність як якість особистості стає основоположним принципом ефективної професійної діяльності за умов поглибленої диджиталізації та глобалізації, а мистецтво спілкування – інтегральною складовою професійної компетентності та конкурентоздатності сучасного фахівця.

У статті проаналізовано психолого-педагогічні умови вдосконалення умінь етичного спілкування студентів, причому в широкому сенсі, як ефективної інтеракції в соціумі, що становить мету даного дослідження, з’ясовуються сутність і чинники становлення моральної особистості, зокрема засобами іншомовної підготовки, яка забезпечує засвоєння культурних надбань і цінностей загальнолюдської культури, долучення до яких уможливлюється, перш за все, завдяки мові, яка невіддільна від мислення, а отже й свідомості людини.

Зроблено низку узагальнень щодо контенту навчання іноземної мови, який повинен пропонувати взірці вирішення етичних питань; мотивації моральної діяльності як системи моральних спонук особистості і, водночас, процесу ціннісного вибору найбільш значущих мотивів для прийняття рішень; особистісно орієнтованого підходу до навчання іноземних мов у вищій школі, який забезпечує розвиток навичок інтелектуально-моральної саморегуляції; коректного використання засобів невербального спілкування ‒ мови не лише жестів, але й почуттів, що є невід’ємною складовою мистецтва спілкування.

Подальшим дослідженням даної тематики могло б стати визначення психолого-педагогічних умов для розвитку когнітивної культури студентів ЗВО засобами іншомовної підготовки як чинника культури етичної.

Посилання

Боришевський М. Й. Духовні цінності як детермінанта розвитку й саморозвитку особистості. Педагогіка і психологія. 2008. № 2. С. 49–57.
Bruner J. S. The Culture of Education. Cambridge, Mass: Harvard University Press. 1996. 235 p.
Вознюк Н. М. Етико-педагогічні основи формування особистості: навчальний посібник. К. : Центр навчальної літератури, 2005. 196 с.
Галузинський В. М., Євтух М. Б. Педагогіка: теорія та історія. К.: Вища школа, 1995. 237 с.
Дюркгейм Е. Соціологія і соціальні науки. Філос. і соціол. думка. 1992. № 5. 272 с.
Кочерган М. П. Загальне мовознавство: підручник. Київ: Видавничий центр «Академія», 2003. 464 с.
Kohlberg L. Moral stages and moralization. Moral development and behavior. N.Y., 1977. P. 31–53.
Kurtz, P. A Declaration of Interdependence: New Global Ethics. Free Inquiry Volume 08. 1988. No. 4. P. 4–7.
Piaget J. The moral judgment of the child. London: Routledge, 2013. 428 p.
Томан І. Мистецтво говорити: Пер з чеськ. К: Політвидав України., 1989. 293 с.
Опубліковано
2025-05-26
Як цитувати
Гуляк, О., Думашівський, Я., & Кріба, І. (2025). ЕТИКА СПІЛКУВАННЯ ЯК ІНТЕГРАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ У ЗВО. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (219), 127-132. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2025-1-219-127-132