ІСТОРІЯ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ

Анотація

Науково-педагогічне знання про сім’ю як своєрідний виховний інститут формувалось поступово. Спираючись на багатий досвід народної педагогіки, філософсько-педагогічна думка з давніх часів накопичувала ідеї родинного виховання, аналізувала роль батьків й інших родичів у цьому процесі.

У статті узагальнено теоретичні основи сімейного виховання у науковій спадщині відомих педагогів.

Історичне підґрунтя педагогіки сімейного виховання складають праці видатних філософів, педагогів, минулого серед яких: Я. Коменський, Дж. Локк, Ж. Руссо, Й. Песталоцці, К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський та ін. Основою їх концепції виховання дітей у сім’ї є принципи природовідповідності, народності, гуманізму у вихованні.

Аналіз педагогічних поглядів зарубіжних та вітчизняних педагогів доводить, що для повного та гармонійного розвитку особистості дитині необхідно зростати в здоровому сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові. Ефективність сімейного виховання залежить від здатності батьків уникати помилкових впливів на дітей. Провідними умовами ефективного виховання в ідеальній моделі сім’ї є моральний клімат сім’ї, батьківський авторитет, стиль спілкування батьків і дітей, послідовності й єдності батьків у вимогах, дотримання режиму дня дитини, забезпечення необхідних умов проживання, організації харчування, відпочинку.

Проведений аналіз у вказаному напрямі передбачає використання виховної системи в сучасному навчально-виховному просторі. Вивчення педагогічних поглядів відомих педагогів таких робіт сприяє ознайомленню з провідними тенденціями розвитку теорії й практики сімейного виховання, розгляду проблем сімейного виховання в зарубіжній та вітчизняні науці і таким чином наповненню сімейної педагогіки України як новими теоретичними підходами, так і практичними надбаннями.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в розгляді проблеми сім’ї та сімейного виховання в Україні у 20-ті роки ХХ століття.