ФОРМУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
Анотація
Сучасні поліцейські у своїй роботі часто стикаються з ситуаціями, які потребують надання першої медичної допомоги, зокрема серцево-легеневої реанімації (СЛР). Своєчасність та якість проведення СЛР безпосередньо впливає на шанси потерпілого вижити до приїзду лікарів. Однак проведення СЛР – це не тільки технічний процес, що вимагає знань і навичок, а й значне фізичне навантаження, яке може викликати втому поліцейського і знизити ефективність натискань на грудну клітку.
У цій статті розглядаються деталі фізичної підготовки поліцейських, необхідної для забезпечення якості серцево-легеневої реанімації. Автори розглядають ключові фізичні характеристики, які впливають на ефективність реанімації, включаючи витривалість, м’язову силу, координацію та кардіореспіраторну підготовку. Представлено результати наукових досліджень, які демонструють прямий зв’язок між рівнем фізичної підготовки правоохоронців та якістю проведення компресії.
Аналіз показує, що поліцейські, які регулярно виконують вправи на силу та витривалість, є більш ефективними при проведенні СЛР. Зокрема, у осіб з високим рівнем фізичної підготовленості стабільність та якість компресії грудної клітки залишається на належному рівні навіть після 2 хвилин безперервної компресії, що є критичним показником виживання потерпілого.
Автори статті наголошують на необхідності включення спеціалізованих фізичних вправ до програм підготовки поліцейських. Вони пропонують ефективні методи фізичної підготовки, серед яких функціональний тренінг, високоінтенсивне інтервальне тренування, моделювання реальних ситуацій з використанням манекенів та тренування у повному спорядженні.
Результати дослідження підтверджують, що покращення фізичної підготовки поліцейських сприяє підвищенню рівня надання домедичної допомоги та покращує загальну професійну стійкість поліцейських у стресових ситуаціях.
Посилання
Hightower D., Thomas S. H., Stone C. K. Impact of physical training on performance of CPR among law enforcement officers. Journal of Emergency Medicine. 2020. Vol. 59. No. 4. P. 552–558.
Lucía A., Hoyos J., Pérez M., Chicharro J. L. Physiological determinants of professional rescuer performance in CPR. International Journal of Sports Medicine. 2019. Vol. 40. No. 5. P. 298–304.
Ochoa F. J., Ramírez-Guerrero J., Muñoz R. Effect of Rescuer Physical Fitness on the Quality of Cardiopulmonary Resuscitation. Resuscitation Plus. 2021. Vol. 6. Article 100120. DOI: https://doi.org/10.1016/j.resplu.2021.100120.