ШЛЮБНО-СІМЕЙНЕ ПРАВО В «ЗАКОНАХ ХАММУРАПІ»

Анотація

Стаття присвячена ретроспективному дослідженню шлюбно-сімейного права Стародавнього Вавилону. Автором здійснено аналіз статей Закону Хаммурапі та детально охарактеризовано окремі його положення. З’ясовано, що шлюб за Законами Хаммурапі був покликаний підтримувати громадський порядок, регламентувати відносини між чоловіком та жінкою, батьками і дітьми, охороняти дітей, захищати подружжя від втручання третіх осіб і забезпечувати гармонійну спадкоємність поколінь.

Встановлено, що це найбільш ранній правовий документ в історії людства, у якому нормативно значення набули такі категорії як «чоловік», «дружина», «шлюб», «сім’я», «розлучення», «зрада», «діти», «чоловік» і «жінка». Досліджуючи Закони Хаммурапі, з’ясовано сутність поняття «шлюб», яке згадується 13 разів, «чоловік» – 44 рази, «дружина» – 67 разів, «зрада» – 3 рази, «сім’я» – 1 раз і «розлучення» – 3 рази. Шлюбна угода теж мала місце й укладалась між чоловіком і жінкою, чоловік при цьому називався «чоловіком», а жінка – «дружиною», відтак встановлено, що для вавилонського суспільства шлюб мав неабияку соціальну вагу та правову відповідальність.

Аналізу змісту Законів Хаммурапі дозволив дійти висновку, що такі правові категорії як «шлюб» та «сім’я» в давній пам’ятці вживаються як синоніми.

Дослідження показало, що вивчення витоків утворення сім’ї, формування готовності до шлюбу й подружніх стосунків, укладання самого шлюбу має глибоке практичне значення, воно є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються в українському суспільстві. Численні виклики, які сьогодні стоять перед Україною, а саме повномасштабна війна та демографічна криза, втрата ідеалів та цінностей вимагають на державному рівні ґрунтовного вивчення проблем шлюбу і сім’ї, сприяння їх зміцненню, ефективної реалізації сімейної політики. Важливу роль у цьому може відіграти оновлений Сімейний кодекс України, враховуючи суворі реалії сьогодення.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо у спробі дослідити підготовку молоді до сімейного життя у історико-хронологічному вимірі.