ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

  • Аліна Миколаївна Мартін Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0001-8886-2585
Ключові слова: освіта для сталого розвитку, педагогічні умови, екологічна освіта, екологічна культура, навколишнє середовище, реалізація цілей освіти для сталого розвитку

Анотація

У статті досліджуються питання забезпечення сталого розвитку природи й суспільства через екологічну освіту. Екологічна освіта для сталого розвитку є ключовим компонентом загальної освіти, спрямованим на екологізацію всіх аспектів діяльності людини та економіки як основного елемента досягнення балансу між інтересами суспільства і природи.

Сталий розвиток природи й суспільства розглядається як безперервний освітній процес, який включає розширення знань, розвиток спеціальних навичок і формування цінностей, орієнтованих на здоровий спосіб життя в гармонії з природним середовищем. Освіта відіграє центральну роль у забезпеченні сталого розвитку, оскільки вона сприяє формуванню поведінкових моделей, звичок і стилю життя, що відповідають потребам сталого розвитку людства.

Реалізація освіти в інтересах сталого розвитку є пріоритетним завданням, яке потребує активної участі навчальних закладів і формування усвідомлення необхідності екологічного використання природних ресурсів. Особливого значення набуває інформування дітей і молоді про проблеми збереження навколишнього середовища, адже екологічні знання й навички необхідні для виховання відповідального ставлення до природи та розвитку екологічної свідомості.

Мета довгострокової стратегії сталого розвитку України полягає у створенні гуманістичного, безпечного суспільного середовища, розвитку особистості, здатної жити в гармонії із собою, суспільством і природою, а також у забезпеченні умов для її фізичного й духовного зростання.

Реалізація інтеграційних прагнень України вимагає від громадян дотримання загальноприйнятих екологічних норм поведінки. Це, у свою чергу, потребує суттєвих змін в організації та змісті освітнього процесу, орієнтованих на розвиток здатності молоді до безперервного екологічного навчання, формування громадянської свідомості та активної життєвої позиції. Екологічна освіта є не лише важливою умовою, але й ключовим інструментом досягнення сталого розвитку.

На сучасному етапі реформування освіти необхідно переглянути роль екологічної освіти, утвердивши її як потужний засіб соціалізації особистості. Вона сприяє адаптації людини до життя в умовах урбанізованого середовища та підтримує розвиток громадянського суспільства.

Посилання

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні від 12.01.2021 р. № 33 / [Електронний ресурс]. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/bazovij-komponent-doshkilnoyi-osviti-v-ukrayini
Концепція Нової української школи. URL: https://nus.org.ua/wpcontent/uploads/2017/07/konczepcziya.pdf
Коренева І. М. Освіта для сталого розвитку: реалії України. Вісник Глухівського національного педа-гогічного університету імені Олександра Довженка. 2018. Вип. 36. С. 17–24
Пометун О. І. Педагогічні засади освіти для сталого розвитку в Українській школі. Український педагогічний журнал. 2015. № 1. С. 171−182.
Савченко О. Я. Типова освітня програма. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4klas/2019/11/1-2-dodatki.pdf
Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року : Указ Президента України від 30.09.2019 р. № 722/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019 (дата звернення: 11.04.2022).
Цілі сталого розвитку: Україна 2020. Моніторинговий звіт / Держ. служба статистики України за підтримки ЮНІСЕФ в Україні. 2021. 92 с. URL: https://www.unicef.org/ukraine/ reports/sustainable-development-goals-ukraine-2020-monitoring-r On strengthening the local 100 politics to the realization of rural quality education sustainable development goals report (дата звернення: 09.04.2022).
Опубліковано
2025-02-10
Як цитувати
Мартін, А. М. (2025). ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (217), 336-339. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2025-1-217-336-339