ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОЦЕСІ ВОКАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

У статті висвітлено питання формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі вокально-виконавської діяльності. Розкрито сутність таких понять як: інтерпретація, інтерпретаційні вміння, імпровізація, імпровізаційні вміння, уміння створювати художній образ, артистичні вміння. Конкретизовано їх значення у процесі вокально-виконавської діяльності студентів-музикантів.

Встановлено, що інтерпретація – це виконання, яке охоплює різноспрямовані й різнофункціональні види діяльності: аналіз, порівняння, систематизацію і, безпосередньо, виконавство. Їй характерні два основних направлення: ретроспективне вивчення творів мистецтв та особлива духовна діяльність особистості, котра включає досвід спілкування інтерпретатора з твором мистецтва.

Інтерпретаційні вміння пов’язані з усіма видами умінь у музичній діяльності: виконавськими (музикування, акомпанемент, підбір за слухом, імпровізація), вербального спілкування (естетична, художня оцінка, вербальне розкриття художнього змісту), коректування сценічного втілення (відповідно до власного самовідчуття, попереднього сценарію дій та особливостей аудиторії), об’єднання художнього виконання з вербальним спілкуванням.

З'ясовано, що музична імпровізація – це уміння виконувати музичний твір без попередньої підготовки, Невід’ємною частиною імпровізаційних умінь є наявність творчої фантазії, завдяки якій студент має можливість виконувати вокальні твори в різних варіаціях, ураховуючи індивідуальні можливості, а також формувати власне-авторську імпровізацію.

У створенні художнього образу вокального твору беруть участь різні види музичного мислення: як образне, логічне, так і творче, асоціативне.

Встановлено, що артистичні вміння – це вміння передавати емоційну інформацію за допомогою мови, жестів, міміки та інтонацій.

Аналіз питань формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі вокально-виконавської діяльності дозволив авторці стверджувати, що саме ці вміння дають змогу студенту-виконавцю досягти досконалості при роботі з художньо-драматургійним змістом, стилем, палітрою засобів музичної виразності вокального твору.

Перспективи подальших наукових розвідок дослідниця вбачає у розробці сучасної методики формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музичного мистецтва з використанням інноваційних методів і засобів у процесі аудиторної та позааудиторної самостійної вокально-виконавської діяльності студентів.