ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ЯК СВІТОГЛЯДНА ДИСЦИПЛІНА В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Анотація
Українська мова в Україні є найвищою національною цінністю та ключовою ознакою національної ідентичності. Становлення гідного громадянина нашої держави можливе за умови опанування ним історії та культури українського народу, володіння на високому рівні державною (українською) мовою. Однак не менш важливими є знання з історії української мови. Це дасть можливість достойно захищати статус української мови в Українській державі та за кордоном, протистояти пропагандистським наративам та міфологемам. У закладах вищої освіти важливо готувати висококваліфікованих фахівців (майбутніх учителів української мови), які володіють знаннями із сучасної української мови, знають її історію, вміють оперувати мовно-історичними фактами, обирати правдиві джерела отримання необхідної інформації.
У статті визначено надійну джерельну базу вивчення дисципліни «Історія української літературної мови», запропоновано періодизацію історії української мови (Ю.Шевельов), яка відповідає мовно-історичній дійсності, та розглянуто етапи формування української мови (Г.Півторак), а також найдавніші фонетичні і граматичні риси, які успадковані від праслов’янської мови, сформовані в дописемний період становлення української мови, виокремлюють українську мову з-поміж інших слов’янських мов. Вивчення історії української мови потрібно продовжити з визначення того, які саме літературні мови були в історії українського народу та які мовні стилі функціонували. Здобувачів освіти необхідно ознайомити зі станом розвитку української мови від найдавніших часів (дописемний період, Київська держава, литовсько-польський, московський періоди, численні заборони української мови, становлення нової української літературної мови, особливості мовотворення визначних українських діячів, унормування правописної граматичної, лексичної систем української мови, період українізації та радянська доба) до днів сучасних.
Системні та глибокі знання з історії української літературної мови здатні розширити україноцентричний світогляд майбутніх вчителів української мови та забезпезпечити утвердження української національної та громадянської ідентичності.
Посилання
Видайчук В. Аспекти історії української мови як засіб формування національної ідентичності та історичної пам’яті. Український педагогічний журнал. 2022. № 2. С. 48–63.
Закон України «Про вищу освіту». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text (дата звернення: 03.10.2024).
Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20#n445 (дата звернення: 03.10.2024).
Огієнко І. Історія української літературної мови. К., 2021. 326 с.
Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: міфи і правда про трьох братів слов’янських зі «спільної колиски». К.: Видавничий центр «Академія», 2001. 152 с.
Силабус навчальної дисципліни «Історія української літературної мови». URL: https://kikfil.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/93/2024/02/iulm.-sylabus-2024.pdf (дата звернення: 15.10.2024).
Шевельов Ю. Історична фонологія української мови / пер. з анг. Харків: Акта, 2002. 1054 c.
Шевельов Ю. Чому общерусский язик, а не вібчоруська мова? З проблем східнослов’янської глотогонії. Історія української мови: хрестоматія / упоряд. С. Я. Єрмоленко, А. К. Мойсієнко. Київ : Либідь, 1996. С. 191–205.