ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПІДЛІТКІВ У СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Анотація
У статті розкрито зміст та компонентну структуру соціальної компетентності підлітків, авторами акцентовано увагу на особливостях формування соціальної компетентності у середовищі закладів загальної середньої та позашкільної освіти. На основі аналізу сутності соціальної компетентності особистості як умови її гармонійної й продуктивної взаємодії із соціальним середовищем здійснено в наукових працях українських та зарубіжних вчених, було зроблено авторське визначення. Встановлено, що соціальна компетентність соціальна компетентність – це динамічна комбінація комплексу знань про соціальну дійсність і про себе, системи умінь і навичок ефективної взаємодії із оточуючим соціальним середовищем, соціально-індивідуальних цінностей і мотивів життєдіяльності, що забезпечує успішну інтеграцію людини в суспільство, завдяки здатності до: продуктивної співпраці з різними партнерами в групі та команді, прояву ініціативності, активності, відповідальності в командній роботі; запобігання та конструктивного розв’язання конфліктів; реалізації різних соціальних ролей, обрання ефективних шляхів й засобів досягнення особисто й соціально значущих цілей з урахуванням інтересів, потреб інших та дотримання норм і правил спільноти. На основі аналізу та узагальнення різних підходів, визначено, що формування соціальної компетентності підлітків як багаторівневий процес, спрямований на розв’язання взаємопов’язаних завдань: розвиток усвідомлення учнями системи знань про соціальну дійсність і про себе, що визначають когнітивний компонент; стимулювання формування соціально ціннісних та особистісно значущих мотивів участі в соціально орієнтованій діяльності, продуктивної соціальної взаємодії з однолітками та дорослими (ціннісно-мотиваційний компонет) та формування соціальних умінь та навичок завдяки збагаченню досвіду підлітка ефективного розв’язання завдань соціального плану. Уточнено, що на формування соціальної компетентності підлітків впливає середовище як закладу загальної середньої освіти, так і позашкільної освіти, що взаємодоповнюють систему впливів на підлітків.
Посилання
Борець Ю.В. Соціальна компетентність як інтегральна характеристика розвитку особистості. Теоретичні і прикладні проблеми психології: зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 2017. № 1(42). С. 29 – 38.
Ворона Л.І. Розвиток позашкільної освіти в Україні: огляд наукових Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. №73. Т1. С. 23–27.
Концепція «Нова школа. Простір освітніх можливостей»: [Електронний ресурс]. URL: https://osvita.ua/doc/files/news/520/52062/new-school.pdf . 40 с
Ніколаєску І. О. Формування соціальної компетентності учнів загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до вимог нових державних освітніх стандартів: науково-методичний посібник. Черкаси: ОІПОПП, 2014. 76 с.
Паранюк А. Проблема визначення змісту соціальної компетентності у сучасних дослідженнях. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія 2022, No. 71. С.77–85.
Пуліч О. А. Проблематика соціальної компетентності в теорії і практиці психологічної науки. Габітус, 2024, Вип. 58. С. 184–188.
Федоруц М.В. Соціально-педагогічні умови формування соціальної компетентності старшокласників засобами неформальної освіти : дис. … канд. пед. наук : 13.00.05. Тернопіль, 2021. 370 с.
Флярковська О.В. Формування соціальної компетентності у підлітковому віці. Наукові записки Малої академії наук. № 2(18). 2020. С. 81 – 87
Kanning U.P., Horenburg M. Social competence – an overview of contemporary research and practice. Вісник Одеського національного університету. Психологія. 2014. Т. 19. Вип. 2. С. 141–153
Шахрай В.М. Теоретико-методичні засади формування соціальної компетентності учнів основної і старшої школи засобами театрального мистецтва: дис. на здоб. наук. ступ. д-ра пед. наук. Київ, 2016. 534 с.